Прагнення обраного президента США Дональда Трампа покласти край війні в Україні дало надію на укладення мирної угоди та спричинило обговорення про потенційні миротворчі сили та гарантії безпеки для Києва. Це передбачає, що Москва зацікавлена в угоді.
Видання Foreign policy пише, що призначений Трампом посланник по Україні Кіт Келлогг припустив, що відмова Росії від миру призведе до збільшення військової підтримки України, але Трамп був налаштований більш амбівалентно. Ба більше, багато хто з його радників хотів би скасувати або значно скоротити допомогу США для України, яка становить близько 45% від загального трансатлантичного обсягу.
Найближче оточення Трампа хотіло б натиснути на європейських членів НАТО, щоб вони збільшили витрати на оборону і взяли на себе більшу частину тягаря із забезпечення безпеки Європи. У США мають намір зосередити свою увагу на Азії.
Вимога значно збільшити витрати на оборону в Європі в умовах зростаючої загрози з боку Росії, а також потенційно збільшені витрати на підтримку України сильніше натиснуть на бюджети країн Європи, які й без того відчувають брак коштів. Перерозподіл соцвитрат на користь військових бюджетів відкриє двері для популістського опору.
Ці потенційні внутрішні конфлікти добре розуміють у Кремлі – і вони стануть ще однією причиною, через яку Москва чинитиме опір мирній угоді. З точки зору РФ, їй залишається тільки продовжувати війну і чекати, коли західне фінансування Києва припиниться.
Одне з очевидних рішень, як компенсувати скорочення фінансової допомоги з боку США, – використовувати 300 мільярдів доларів заморожених російських валютних резервів.
В умовах зростаючої необхідності пошуку нових ресурсів для підтримки економіки і оборони України, конфіскація і розміщення заморожених російських активів, ймовірно, стане привабливим варіантом як для Європи, так і для США. Це, безсумнівно, може бути виправдано в рамках доктрини контрзаходів проти імперативного порушення Росією міжнародних норм.
Конфіскація активів Росії стала б потужним стримувальним фактором проти застосування військової сили для зміни міжнародно визнаних кордонів. Сприятливі наслідки таких дій співтовариства демократичних країн вийдуть далеко за рамки їхнього внеску в підтримання міжнародних правил дорожнього руху. Вони також продемонстрували б Росії, що у США та Європи є ресурси для стійкої довгострокової допомоги Україні. Використання цих коштів – або навіть переконлива загроза зробити це – може стати переломним моментом, особливо зараз.