Глава НАТО Марк Рютте закликав союзників виділити Україні 0,25% ВВП, прагнучи послабити зростаючу напруженість всередині альянсу з приводу допомоги Києву. Про це пише Politico.
Зазначається, що ця пропозиція, яка може вивільнити десятки мільярдів доларів додаткової допомоги, вже зустрічає жорсткий опір з боку деяких великих членів НАТО.
Генеральний секретар альянсу порушив це питання на закритому засіданні послів НАТО наприкінці минулого місяця. Він виступив у рамках підготовки до майбутнього липневого саміту альянсу в Туреччині.
“Рютте і багато хто з нас хочуть переконатися, що підтримка України буде послідовною і передбачуваною”, – сказав один із дипломатів НАТО.
Важливо, що якщо союзники схвалять цю ідею, щорічні потоки в Україну фактично потрояться і досягнуть 143 мільярдів доларів, виходячи з власної оцінки альянсу сукупного ВВП країн НАТО.
Пропозиція Рютте частково стала відповіддю на невдоволення деяких столиць тим, що вони роблять набагато більше, ніж інші, для допомоги Києву. За даними аналітичного центру “Ukraine Support Tracker” Кільського інституту, країни Північної Європи та Балтії, Нідерланди та Польща виділяють Україні на військову допомогу більший відсоток свого ВВП, ніж багато інших союзників.
Кільський аналітичний центр підкреслив, що країни Північної Європи виділяють набагато більше, ніж належить, великі країни Західної Європи приблизно відповідають своєму ВВП, тоді як Південна Європа “залишається невеликим донором”.
Рютте прагне забезпечити підтримку Україні, мінімізуючи при цьому розбіжності всередині альянсу; допомога Україні перебуває в стані хаосу з того часу, як Дональд Трамп призупинив майже всю нову військову допомогу, залишивши європейські країни та інших союзників нести весь тягар допомоги Києву. Він заявив:
“Ми їдемо на саміт в Анкарі, який, звичайно ж, буде значною мірою присвячений Україні – підтримці її максимально сильної позиції”.
Опір союзників
За словами дипломатів, пропозиція Рютте викликала скептицизм у деяких союзників, включаючи Францію та Велику Британію, а це означає, що в нинішньому вигляді вона навряд чи буде реалізована. Будь-яка загальноальянська мета має бути узгоджена всіма членами НАТО.
Ідея встановлення цільового показника у відсотках від ВВП – лише одна з кількох, над якими ведеться робота для досягнення конкретного результату для України на саміті 7-8 липня.
“В Анкарі союзники повинні показати Україні, що НАТО підтримує її в довгостроковій перспективі. Це означає гроші, зброю та політичну прихильність”, – сказав дипломат НАТО.
Зазначається, що додатковим ускладненням для розрахунків допомоги є те, що деякі союзники по НАТО, які також входять до ЄС, хочуть, щоб їхні внески в нещодавно схвалений кредит Україні у розмірі 90 мільярдів євро – 60 мільярдів з яких підуть на військові витрати – “були враховані” у будь-яких майбутніх пропозиціях, в яких їх просять залучити більше коштів для Києва.
За словами дипломатів, міністри закордонних справ альянсу, ймовірно, обговорять це питання на зустрічі наступного тижня в південному шведському місті Гельсінгборзі. Вони додали, що ця зустріч може надати можливість оцінити підтримку різних заходів. Представник НАТО, виступаючи від імені організації, заявив:
“Ми не розголошуємо внутрішні обговорення, але підтримка України залишається пріоритетом, і НАТО продовжуватиме домагатися цього напередодні саміту та після нього”.
Двопартійна ініціатива, спрямована на те, щоб домогтися голосування за законопроектом про надання Україні нової американської допомоги у сфері безпеки, зібрала 218 підписів. Тепер це питання має бути винесено на голосування у повному складі Палати представників США.