Уже 3 січня 2024 року до складу Росгвардії увійшов батальйон “Восток” з так званої “ДНР”, який мав відносну воєнну самостійність. Зараз відбуваються заходи з додання до складу Росгвардії іншої частини квазіреспубліки – групи “Каскад”.
Можна сказати, що Росгвардія посилює свої можливості завдяки бойовикам, які брали активну участь у війні проти України. Це при тому, що у липні 2023 Держдума ухвалила закон про те, що Росгвардія може використовувати важке озброєння.
Це означає, що Владімір Путін врахував свої помилки, допущені у ситуації з ПВК “Вагнера”, пише Віталій Портников у авторській колонці для 24tv
Варто нагадати, що вагнерівці створювалися насамперед для того, щоб репрезентувати інтереси Росії в Африканських країнах. Вони мали під виглядом ПВК допомагати близьким до Кремля режимам і одночасно грабувати Африку, створюючи можливості для збагачення самих вагнерівців, Путіна і Центробанку, який збільшував свій золотий запас саме завдяки діяльності вагнерівців у Африці.
Однак, коли розпочалася війна в Україні, Путіну знадобилася допомога вагнерівців на українському фронті, бо стало ясно, що бойові частини російської армії не можуть виконати ті завдання, які перед ними поставив російський президент. То ж вагнерівці були потрібні, бо мали досвід бойових дій і могли вербувати ув’язнених.
Тоді Путін спробував ухвалити рішення про те, що ПВК “Вагнера” має стати частиною міноборони Росії, що врешті призвело до бунту Пригожина. Бунту, який показав, що у державі з одноосібним монархом не може існувати ніяка альтернативна воєнна організація.
Разом з цим Путін не міг не помітити, що російська армія не збиралася ефективно протидіяти наступу вагнерівців на Москву. Довелося застосовувати значні апаратні зусилля, щоб переконати Пригожина припинити цей наступ, а потім ліквідувати його.
Путін усвідомив, що йому потрібен не лише контроль над збройними силами, а й власна армія, але не приватна, а така, яка буде підкорятися йому як верховному головнокомандувачу і стане частиною всієї силової інфраструктури.
Логічно, що вибір Путіна зупинився саме на Росгвардії, яку очолює один з найвідданіших його соратників – генерал Віктор Золотов. Після смерті Путіна, можливо, саме Росгвардія буде обирати, хто стане наступним лідером Росії і хто буде спадкоємцем шовіністичного курсу.
Зараз ліквідовують не лише ПВК “Вагнера”, а й ті військові утворення, які Кремль створив після 2014 року на окупованих територіях України. Тепер вони будуть підкорятися не армії, тобто Сєргєю Шойгу, а Росгвардії та Віктору Золотову. Велика частина вагнерівців тепер воює не у збройних силах Росії, а у Росгвардії.
Це може призвести до серйозного конфлікту російських силовиків у майбутньому. Гляньмо, скільки є охочих очолити внутрішні процеси в Росії та скільки армії з’являється в Росії: збройні сили, Росгвардія, ФСБ, ГРУ, МНС. Боротьба за владу, якщо путінське оточення після його смерті швидко не обере нового сильного керманича, може перетворитися на боротьбу військових. Але це питання не найближчого часу.
Зараз ми можемо лише констатувати, що Путін має сформувати власну армію, яка захистить його за будь-якого розвитку подій у Росії, і навіть у разі якогось народного повстання. Тоді російський президент зможе впевнено керувати країною, аж до своєї фізичної смерті. Ось тільки ця смерть може відбутися швидше, ніж нам здається, бо така кількість силовиків біля трону створює реальні можливості для заколоту.
Оперативні матеріали про міжнародні події, глобальні рішення й процеси, що формують сучасний світ «Світ».