У Польщі збільшилася кількість людей, які негативно ставляться до українських біженців. Про це свідчать дані опитування UW та AEH «Соціальне сприйняття біженців з України, мігрантів і дій польської та української держави», пише видання Rzeczpospolita. Зазначається, що це вже восьме опитування, яке проводиться з 2022 року.
Згідно з результатами дослідження, спостерігається падіння прихильності поляків до усіх питань, пов’язаних з українцями, окрім шкільного навчання для дітей. Так, можливість українських дітей ходити до школи у Польщі підтримують 82% респондентів.
При цьому поляки виступають проти української навчальної програми у школах (уроки історії України та української мови оголошені польським урядом з нового року, аби заохотити всіх дітей ходити до школи в Польщі). На запитання щодо навчальної програми, яку повинні пройти діти біженців з України, половина респондентів заявила, що польську, тоді як 40% виступають за нову – на основі домовленостей між Польщею та Україною.
Негативні установки поляків
Чому в Польщі зростає група людей, які негативно ставляться до українських біженців війни? Аналіз відповідей на відкриті питання показує, що найчастіше вказується причина «вимогливість». Стосовно біженців з України це означає, що «вони заслуговують на все», «претензії на соціальні виплати», «бажання мати такі ж права, як поляки», «все безкоштовно» та «відсутність подяки за допомогу».
Усе більше поляків вказують, що бачать відмінності між націями, підкреслюють автори дослідження. Вперше в цьому дослідженні респонденти вказали на «східну ментальність, радянську культуру» українських біженців, яка виявляється у відсутності турботи про загальне благо.
«Такі результати не є дивними, вони є наслідком появи відмінностей у сприйнятті іноземців після тривалого періоду їхнього перебування в країні. Ми почали помічати, що наші культури, спосіб існування та норми відрізняються і стають проблемними для нас. Це й не дивно, адже серед українців турбота про спільне благо не найкраща», – коментує доктор філософії, керівник Ягеллонського центру міграційних досліджень Ян Бжозовський.
Бажання допомогти чи відправити додому?
Лише 31% опитаних вважають, що Польща повинна обов’язково допомогти Україні (у січні 2023 року так вважали 62% поляків), а «скоріше допомогти» – 43%. Група тих, хто виступає проти допомоги, зросла до 19%.
Крім того, 72% респондентів вважають, що, попри війну з Росією, Польща повинна насамперед дбати про власні інтереси (протилежної думки дотримуються загалом 15%) – це стосується, в основному, експорту продовольства.
Повідомляється, що за два роки вдвічі зросла кількість респондентів, які вважають, що Польща не повинна надавати додаткової підтримки Україні. Найбільше хочеться допомогти матеріально – передати їжу, одяг, але і тут група людей зменшилася з 79% до 62%. При цьому лише 7% респондентів дуже позитивно оцінюють відносини Польщі з президентом України Володимиром Зеленським, а 18% – категорично негативно.
Цікавий і інший тренд – нині лише 17% поляків погоджуються приймати біженців з України з можливістю надання житла (понад рік тому так вважали аж 37%). 61% хоче, щоб вони повернулися в свою країну після війни. Більш прихильно ставляться до українських мігрантів – 23% і вони вважають, що українці можуть залишитись у Польщі.
Також негативно поляки ставляться до надання соцвиплат українцям. Згідно із дослідженням, більшість поляків (52%) вважають, що рішення, прийняті владою щодо матеріальної допомоги українцям, не повинні бути продовжені в нинішніх умовах. За те, що обсяг допомоги має бути зменшено, висловились 95% опитаних.
До слова, влада Польщі має намір підтримувати матеріально лише тих українців, які зможуть довести своє постійне перебування в країні. Таку постанову польське керівництво внесло до законопроєкту про підтримку українських біженців, які перебувають у Польщі з березня 2022 року. За словами міністра національної оборони Польщі Владислава Косиняк-Камиша, існують випадки, коли українці отримували гроші та виїжджали з країни.
Оперативні матеріали про міжнародні події, глобальні рішення й процеси, що формують сучасний світ «Світ».