Відтепер отримати карту поляка стане справжнім випробуванням, особливо для українців.
З 2007 року понад 206 тисяч осіб, переважно з України та Білорусі, скористалися цією можливістю. Але що ж сталося? Фальсифікації документів досягли такого рівня, що уряд не може сидіти склавши руки.
Раніше все було простіше: достатньо було показати, що десь у родоводі є польські корені або активно брати участь у польських організаціях протягом трьох років. Мову можна було і не знати — дрібниці, правда? Але тепер уряд вирішив, що знання польської мови — не розкіш, а необхідність. І документи перевірятимуть під мікроскопом, щоб викрити кожну фальшивку.
Польські громадські організації, які раніше могли допомогти обійти систему, також опинилися під прицілом. Уряд не хоче більше ризикувати і готовий затягнути паски, щоб зупинити хвилю зловживань.
А що ж з фінансовою підтримкою? Власники карти поляка отримують щедрі виплати протягом перших дев’яти місяців проживання. Перші три місяці — половина мінімальної зарплати, близько 4300 злотих (приблизно 44 тисячі гривень) на кожного члена родини. З четвертого по дев’ятий місяць — 60% цієї суми. Не дивно, що програма стала настільки популярною.
У Білорусі навіть виникла ціла індустрія, яка допомагала бажаючим отримати заповітну картку. За даними Rzeczpospolita, люди платили значні суми за “необхідні” документи та організацію зустрічей з консулами. Але цей бум привів лише до масових підробок і зловживань, що й змусило польський уряд діяти рішуче.