На перший погляд, Гімалаї здаються непорушними, але під ними відбувається процес, який може перевернути наукове розуміння самої Землі.
Як пише Ecoticias, те, що відбувається під Тибетом, тривожить, і все тому, що вчені починають розуміти, що йдеться не просто про повільне зростання гір, а про континент, який, можливо, буквально розривається на наших очах. Зазначають, що Гімалаї піднімаються повільно, але їхній прихований двигун залишається незрозумілим.
Гімалаї утворилися близько 60 млн років тому, коли Індія, тоді ще острів, зіткнулася з Євразією. Цей удар спричинив вигин земної кори, створивши найвищі гори. На сьогоднішній день рух Гімалаїв не зупинився і донині гірський хребет продовжує підніматися, міліметр за міліметром, наче в уповільненій зйомці.
Але геологів цікавить не тільки це. Головним чином вони хочуть зрозуміти щось менш очевидне: куди насправді рухається Індійська плита. Десятиліттями існували дві основні гіпотези:
Одна стверджувала, що плита просто горизонтально ковзає під Тибетом, немов килим, засунутий під диван.
Інша стверджувала, що найщільніша її частина занурюється в мантію Землі.
Але недавні дослідження вказують на іншу, тривожну відповідь. Індійська плита не просто ковзає або тоне: вона розділяється на два шари. Верхній шар, легший, продовжує ковзати під Тибет, а нижній – розшаровується, тобто відокремлюється і занурюється в мантію. Дослідження також виявило наявність вертикального розлому, справжнього “розриву плити”, де частина відділяється неушкодженою. Вчені дійшли такого висновку, враховуючи дані за трьома основними напрямками:
Гарячі джерела в Тибеті: під час експедиції вчені проаналізували близько 200 природних джерел. У деяких із них вони виявили гелій-3, ізотоп, який може виділятися тільки в мантії, що дало змогу виявити місця, де плита, мабуть, розривається.
Сейсмічні хвилі: дані, отримані із сотень станцій, показали наявність підземних “блоків”, що вказують на поділ нижньої частини плити.
Історія самої плити: до зіткнення Індійська плита була різної товщини, що сприяло нерівномірним розривам при контакті з Євразією, тому сама Азія може розділятися на дві частини в режимі реального часу. Коли континенти розриваються, за ними слідують землетруси.
Думка про те, що континент може розколотися вже зараз, звучить як наукова фантастика, але наслідки цього цілком реальні. Ба більше, Енн Мельцер, сейсмолог з Університету Ліхай, наголосила на важливості таких відкриттів:
“Майже кожен масив суші на Землі утворився внаслідок серії зіткнень, подібних до Гімалаїв. Тому розуміння того, як стикаються континенти, проливає світло не тільки на сучасний ландшафт, а й на небезпеку землетрусів, що можуть виникнути вздовж давніх континентальних зіткнень”.
У вчених поки що немає прямих доказів того, що підземний розлом спричиняє сейсмічні поштовхи, але вони бачать ознаки того, що внутрішні потрясіння Землі проявляються і на поверхні.