Українські пенсіонери, які опинилися за кордоном через війну, стикаються з серйозними бюрократичними перешкодами при спробі відновити виплату пенсій, які були призупинені.
Про це свідчить історія 72-річної мешканки Запоріжжя, яка в березні 2022 року разом із дочкою Наталією переїхала до Німеччини.
Як розповів журналіст і експерт із пенсійних питань Сергій Коробкін, “протягом року після виїзду українську пенсію продовжували нараховувати на банківську картку, якою сім’я за кордоном не користувалася”. Оскільки руху коштів на картці не було, нарахування пенсії через рік припинили, як це передбачено чинним законодавством. “Припинення виплати пенсії стало неприємним сюрпризом, адже сім’я не знала про таку норму”, — зазначає Коробкін.
За словами Наталії, яка поділилася історією з редакцією “На пенсії”, спроби відновити виплати перетворилися на справжній бюрократичний кошмар. По-перше, надзвичайно складно потрапити на прийом у консульство — записатися можна лише через електронну реєстрацію, що для багатьох пенсіонерів уже є проблемою.
Крім того, оформлення необхідних документів вимагає значних фінансових витрат. “Завірити один документ коштує 9 євро, а офіційний переклад — ще 40 євро”, — розповіла жінка. Для відновлення виплат необхідно підготувати кілька документів: заяву до Пенсійного фонду, документ про тимчасовий захист, довідку про те, що особа є живою, документ про реєстрацію місця проживання в Берліні та копію українського паспорта. У підсумку витрати на підготовку документів склали мінімум 189 євро — при тому, що розмір пенсії всього 115 євро.
Однак навіть після збору всіх документів і відправлення їх в Україну Пенсійний фонд відмовив у відновленні виплат. Причиною став документ про тимчасовий захист, у якому не було прямої вказівки на “тимчасовий захист”, а лише посилання на “параграф 24” німецького законодавства.
“Українська бюрократія об’єдналася з німецькою, і подолати це простим біженцям похилого віку далеко не завжди під силу”, — підсумував Коробкін. У консульстві заявили, що це не їхня справа, і порадили звертатися до німецьких органів влади, а ті, своєю чергою, перестали відповідати на запити.
Ситуація викликає закономірні запитання: навіщо потрібна довідка, що особа є живою, якщо людина і так проходить непросту процедуру та надає інші документи? Чому не можна використовувати “Дію”, де все верифіковано? І чому на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду функція дистанційного оновлення виплати пенсії працює вибірково? На жаль, поки що всі ці питання залишаються без відповіді.