Деякі люди називають своїх пухнастих вихованців – хутряними немовлятами. Дехто навіть стверджує, що собаки – це нові діти! Папа Франциск при цьому назвав егоїзмом те, що бездітні люди балують домашніх тварин. Отже, тенденція існує, і саме тому нове дослідження пов’язало зростання частки володіння собаками – зі зниженням народжуваності. Але нюансів більше, ніж здається, кажуть вчені. Про це пише IFLScience.
Невже собака – ворог материнства
Деякі дослідження дійсно показують, що власники собак мають більш негативне ставлення до материнства. Мами ж, які володіють собаками, вважають виховання дітей більш обтяжливим, що може зменшити їхнє бажання мати більше дітей. В інших випадках собаки можуть зашкодити романтичним стосункам, вважажють дослідники!
Але це лише одна сторона історії. За словами вчених, собаки не стільки замінюють членів сім’ї, скільки приєднуються до них – або, в деяких випадках, навіть допомагають їм. Зрештою, мати собаку означає виводити її на прогулянку. Піти в собачий парк з маленьким Ґудзиком чи Кнопкою і зустріти інших людей, які мають принаймні одну спільну рису з вами – ви власники песиків.
Пізніше ці знайомства можуть перерости в дружбу. Крім того, жінки, як правило, вважають чоловіків із собаками більш привабливими. А деякі пари бачать свого улюбленця як дитину-практиканта – такий собі підготовчий крок до створення сім’ї.
Кількість дітей зменшується не через збільшення кількості собак?
Так, це дійсно правда. Але за обома явищами стоїть та сама тенденція – соціальна трансформація. Люди надзвичайно соціальні, але в сучасному світі наші спільноти дедалі більше роз’єднані, а життя – ізольоване.
Люди еволюціонували, беручи участь у так званому кооперативному розведенні, де обов’язки по догляду за дітьми розподілялися між спільнотою, але в сучасних суспільствах ці мережі підтримки розпалися.
Проблема в тому, що ми хочемо бути соціальними. Хочемо мати друзів і родину, допомагати у вихованні дітей та підтримувати зв’язки з громадою. Але часто не можемо – тому заводимо собаку – товариську тваринку-компаньйона.
“Так, популярність собак корениться в біологічних еволюційних причинах, але вона культурно загострилася. Інстинкт піклування та потреба в соціальній підтримці генетично закодовані в людській поведінці. Але ці потяги перемістилися в бік тварин-компаньйонів, оскільки людські стосунки нині – часто просто відсутні”, – пишуть автори дослідження.
Цей зв’язок настільки прямий, що люди, інколи несвідомо, розводять собак, більш схожих на людських немовлят – згадайте, наприклад, круглі плоскі морди мопсів або приземкуваті пропорції мініатюрних такс.
Важко сказати, що те, що більше людей володіють собаками, є справжньою проблемою – скоріше, це симптом чогось набагато більш підступного: широко поширеної та нищівної соціальної ізоляції. Володіти собакою – це чудово, коли вона об’єднує людей, а не ізолює їх. Але це здорово, коли об’єднує довкола песика сім’ю, а не має на меті спробу замінити її, переконані вчені.