Міністр оборони Борис Пісторіус прискорює відновлення обов’язкової військової служби у Німеччині.
Як повідомляє Der Spiegel, він доручив «до 1 квітня подати варіанти моделі німецької військової служби, яка внесе масштабований, адаптований до загроз внесок у національну стійкість».
Повідомляється, що Пісторіус хоче представити власну пропозицію щодо моделі військового обов’язку перед федеральними виборами. «Федеральний міністр має намір ухвалити рішення про обов’язкову військову службу протягом цього законодавчого періоду», – повідомляє видання.
Сьогодні, 5 березня, Пісторіус вирушив у відрядження до Скандинавії – окрім іншого, він хоче дізнатися більше про модель військової повинності у Швеції. Країна повернула обов’язкову військову службу з 2017 року, але в іншій формі, ніж у Німеччині (у 2011 році ФРН призупинила обов’язковий військовий призов та перейшла на професійні війська). В останні роки Швеція спромоглася зібрати достатньо добровольців для збройних сил.
Der Spiegel пише, що точна реалізація цієї моделі у Німеччині навряд чи можлива. У Швеції до армії призиваються близько 10% учнів, а для Німеччини це означало б, що Бундесверу доведеться щорічно навчати 40 тис військовослужбовців. Для цього у військах країни не вистачає казарм та інструкторів і реалістичною, за словами Пісторіуса, є цифра у 4 тис призовників.
Ще однією проблемою, пов’язаною із відновленням обов’язкової військової служби, є питання справедливості військової служби. У Німеччині під час обов’язкової військової служби Конституційний суд ухвалив, що слід закликати «якнайбільше призовників», а не невелику їх кількість. Раніше Бундесвер щорічно закликав лише невелику частину призовників, особливо в останні роки обов’язкової військової служби.
Нагадаємо, Німеччина вперше з часів холодної війни розробить комплексний план оборони. Це відбувається на фоні вторгнення Росії в Україну. Німецький генерал-лейтенант Андре Бодеман зазначив, що основні пункти плану будуть присвячені стримуванню ворожих військ у разі вторгнення на територію Німеччини. Окрім цього відповідальні особи повинні враховувати нові розробки у військових діях і готуватися до саботажу критичної інфраструктури, дезінформації та кібератак.