У кубинському місті Моронь спалахнули масові протести, які швидко переросли у жорсткі зіткнення з силовиками. Розлючений натовп підпалив штаб-квартиру Комуністичної партії, протестуючи проти катастрофічних умов життя та постійної відсутності світла, повідомляє Експерт із посиланням на Ciber Cuba.
Стрілянина та спецназ із собаками
Ситуація в провінції Сьєго-де-Авіла вийшла з-під контролю ввечері 13 березня. Влада кинула на розгін демонстрантів спецпідрозділи та службових собак. За даними місцевих журналістів, поліція застосувала вогнепальну зброю — наразі відомо щонайменше про одного протестувальника з пораненням стегна. Попри терор силовиків, демонстрації охоплюють нові регіони острова, де люди місяцями живуть без палива та нормального харчування.
Нафтова блокада Трампа добиває режим
Економічний колапс на Кубі став прямим наслідком жорсткої політики Вашингтона. На початку 2026 року США фактично перекрили поставки венесуельської нафти, яка забезпечувала половину потреб острова.
Дональд Трамп запровадив надзвичайний стан через «кубинську загрозу» і змусив навіть Мексику припинити експорт енергоносіїв до Гавани. Трамп відкрито заявляє, що кубинський режим — наступний у черзі на крах під американським тиском.
Блекаут у Гавані та таємні переговори
На початку березня Куба занурилася в тотальний блекаут після аварії на головній ТЕС, яку не вдається повноцінно відремонтувати через санкції. Президент Куби Мігель Діас-Канель вперше підтвердив, що за зачиненими дверима веде переговори з адміністрацією Трампа.
Гавана намагається виторгувати зняття нафтової блокади в обмін на політичні поступки, проте кубинський лідер визнає, що цей процес буде тривалим і болючим.
Очікування реакції Вашингтона
Наразі Білий дім офіційно не коментує підпали офісів Компартії та стрілянину в Мороні. Проте аналітики вважають, що США вичікують критичної точки кипіння, щоб дотиснути уряд Діас-Канеля.
Для звичайних кубинців ситуація залишається критичною: енергосистема країни практично знищена, а запаси продовольства в держмагазинах вичерпані.
Деталі нафтового зашморгу США
Енергетична катастрофа на острові була спланована Вашингтоном ще на початку 2026 року. Тоді США заблокували логістичні ланцюжки, якими на Кубу йшла нафта з Венесуели — головного донора режиму. Під тиском Білого дому від співпраці з Гаваною відмовилася навіть Мексика, яка раніше ігнорувала санкції.
Ситуація загострилася в лютому, коли Дональд Трамп дозволив запроваджувати вторинні мита проти будь-яких країн чи компаній, що допомагають Кубі з енергоносіями.
Це призвело до того, що на острові зупинився майже весь громадський транспорт, а електроенергію в житлові квартали подають лише на кілька годин на добу.
Аварія на ключовій ТЕС у березні стала останньою краплею, оскільки через санкції країна не може закупити запчастини для ремонту, що фактично паралізувало столицю та промислові райони.