Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко знову вдався до мілітаристської риторики, прямо заявивши про підготовку країни до воєнних дій. Ця заява прозвучала сьогодні, 1 квітня 2026 року, під час підбиття підсумків найбільшої за останні роки раптової перевірки боєготовності збройних сил Білорусі. Про це повідомляє Експерт із посиланням на офіційні заяви білоруської сторони та аналітичні дані.
Лукашенко підкреслив, що масштабні навчання, які тривали з січня 2026 року, проводилися в умовах, максимально наближених до реального воєнного часу. За його словами, головним завданням була оцінка здатності частин, приведених у повний бойовий стан особисто ним, виконувати завдання без жодних поправок на «мирний час». Диктатор зазначив, що країна не має іншого вибору, окрім як бути готовою до найгіршого сценарію.
Армія як інструмент «стримування»
Незважаючи на агресивні вислови про підготовку до війни, Лукашенко знову спробував змістити акценти на оборонний характер білоруської доктрини. Він заявив, що Мінськ «абсолютно проти війни» і не прагне чужих територій, проте сильна армія нібито є єдиним фактором, який змусить опонентів не «дивитися на Білорусь через приціли зброї». За його словами, боєздатна армія — це гарантія того, що потенційний ворог не наважиться на напад.
Військові аналітики зауважують, що ця перевірка 2026 року відрізнялася особливою прихованістю та масштабністю. Зокрема, у березні з’явилася інформація про приховану мобілізацію офіцерів запасу та рядових під виглядом навчальних зборів. Це викликало серйозне занепокоєння у сусідніх країнах — Польщі, Литві та Україні, оскільки переміщення техніки та розгортання польових таборів відбувалося безпосередньо поблизу їхніх кордонів.
Оцінка боєготовності: реальність та пропаганда
Підбиваючи підсумки перевірки, Лукашенко визнав наявність певних «недоліків», які зазвичай не прийнято обговорювати публічно, проте загалом назвав армію «повністю боєздатною». Він додав, що модернізація збройних сил (вже п’ята за час його правління) триватиме, оскільки Мінськ має реагувати на «зміни в архітектурі безпеки регіону».
Західні спостерігачі та українська розвідка схильні вважати подібні заяви черговим актом інформаційної війни та спробою відтягнути увагу сусідніх країн від інших стратегічних напрямків. Проте риторика 2026 року стає дедалі жорсткішою, а посилання на «воєнний стан» у промовах диктатора свідчать про остаточну інтеграцію білоруського військового потенціалу в плани Кремля, попри запевнення Лукашенка у прагненні до миру.