Витік військових документів, в якому Москва моделювала китайське вторгнення, оголила давні страхи Росії перед Китаєм.
Крім безпрецедентних подробиць про ядерну доктрину Росії, в них розповідається про багаторічні навчання, які відпрацьовують можливе китайське вторгнення, що свідчить про глибоку підозрілість військового керівництва стосовно Пекіна.
Докладний аналіз страху російських страхів публікують аналітики The Financial Times .
Хоча сьогодні перспектива війни між Китаєм та Росією може здатися надуманою, сценарії дають докладне уявлення, що московські військові думали про погрози з боку Китаю, а також про тактику, яку вони застосовували для ведення воєнного конфлікту в Україні.
В одному зі сценаріїв військової гри Китай оплачує підставних демонстрантів для зіткнень із поліцією на Далекому Сході Росії, а потім посилає диверсантів для таємного нападу на російську безпекову інфраструктуру.
Коли напруженість досягає точки кипіння, Китай нарощує оборонне виробництво та розміщує армійські підрозділи на кордоні, звинувачуючи Росію у «геноциді».
Саме таким чином сама Росія провела окупацію українських територій – спочатку Криму, потім частини Донбасу.
В одному зі сценаріїв навчань 2014 року йдеться про те, що відносини переходять у конфлікт після приходу до влади «нового покоління націоналістичних лідерів» у Дасинії — вигаданої назви країни з точною географією Китаю.
Спочатку Дасінія, як стверджується, прагне поглиблення зв’язків із Північною Федерацією — псевдонімом Росії. Але глибоко цинічні дасінійці прагнуть використати будь-яку напруженість між Північчю та західними країнами.
Незабаром Дасінія вимагає від Півночі «різкого збільшення постачання вуглеводневої сировини на вкрай невигідних умовах», щоб забезпечити енергією свою перегріту економіку.
Після відмови Півночі Дасінія починає готуватися до війни.
Деякі документи свідчать, що Китай може розпочати наступальні дії через Казахстан, що може призвести до ударів по Західному Сибіру і навіть до Уралу.
Але у кількох навчаннях, проведених ще 2008 року, кінцевою метою сил вторгнення було захоплення російського Далекого Сходу.
В одному з кількох навчань, присвячених вторгненню до Казахстану та Західного Сибіру, датованому липнем 2014 року, йдеться, що Китай хоче знайти там більше «життєвого простору» для свого населення, перетворивши країни на «ресурсні колонії».
На думку експертів, навчання із застосуванням ракетних комплексів з ядерними боєголовками поблизу китайського кордону, проведені у листопаді минулого року, свідчать, що російські військові продовжують підготовку до можливого конфлікту, в якому може бути задіяна тактична ядерна зброя.
Побоювання Москви, що Пекін може скористатися слабкостями Росії у малонаселеній частині країни, були особливо сильні у 1960-х і 1970-х роках, включаючи семимісячний неоголошений військовий конфлікт у 1969 році.
Вони знову посилилися в 1990-х роках, коли слабка Росія зіткнулася з підйомом свого східного сусіда.
Але після приходу до влади Путіна наприкінці десятиліття динаміка змінилася. Китай та Росія підписали угоду про те, що нібито «ніколи не вторгатимуться» на території один одного або завдаватимуть першими ядерного удару, і відмовилися від усіх територіальних претензій. Путін встановив ще тісніші стосунки з Сі Цзіньпіном , який прийшов до влади у 2012 році.