Країни, що розвиваються, стикаються із найсерйознішою борговою кризою в історії – майже половина їх бюджетів йде на погашення заборгованості перед кредиторами. Про це йдеться в дослідженні, підготовленому для гуманітарної організації Norwegian Church Aid.
У звіті зазначається, що понад 100 держав сьогодні мають труднощі з обслуговуванням своїх боргів, і це призводить до скорочення інвестицій у охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та заходи щодо боротьби зі зміною клімату.
Так, у 144 країнах, що розвиваються, на обслуговування боргу йде 41,5% доходів бюджету, 41,6% видатків і 8,4% ВВП. Без вжиття термінових заходів ситуація збережеться аж до кінця десятиліття, а тиск на економіку буде сильнішим, ніж під час латиноамериканської боргової кризи 1982 року та боргової кризи 1990-х років у США.
У 2020 році група провідних країн G20 запустила загальну рамкову програму, покликану прискорити і спростити процес полегшення боргового тягаря. Однак прогрес йде набагато повільніше, ніж очікувалося, що відображає той факт, що більша частина боргу бідних країн зараз належить Китаю та приватним власникам облігацій.
Навіть після полегшення тягаря заборгованості в середньому країни виплачуватимуть близько 48% доходів власного бюджету, тому лише деякі подають заявку на участь у програмі.
«Зараз ми переживаємо найважчу боргову кризу в історії, багато в чому тому, що все більше країн виходять на міжнародні ринки облігацій і розвивають внутрішні ринки облігацій для фінансування свого розвитку», – зазначає один із авторів доповіді Мартін Метью.