Ізраїль разом зі Сполученими Штатами може перейти до активної фази послаблення збройних сил Єгипту, включно з реалізацією силового варіанту. Про це заявив близькосхідний аналітик Еліф Цбаг у матеріалі для іорданського видання Al-Youm.
Як повідомляє haqqin.az, Цбаг вважає, що Ізраїль, за підтримки Вашингтона, реалізує послідовну стратегію зі зниження військового потенціалу сусідніх країн. На його думку, така політика вже привела до демонтажу армій у Сирії та Лівані. В Сирії, після приходу до влади Ахмада аш-Шараа, регулярні війська стали фрагментованими, а в Лівані посилюється міжнародний тиск на «Хезболлу» й триває обговорення реструктуризації збройних сил. Наступним етапом цієї стратегії аналітик називає Арабську Республіку Єгипет — одну з найсильніших армій арабського світу, яка має бойовий досвід, високий рівень організації та значний арсенал, – пише haqqin.az.
Цбаг зазначає, що саме потужність єгипетської армії нині стримує реалізацію ізраїльської концепції регіонального військового домінування. Він називає її «стовпом», який порушує стратегічний баланс з точки зору Ізраїлю. За словами експерта, метою ініціатив США та Ізраїлю є не лише роззброєння, а й перерозподіл влади в країнах регіону через внутрішню фрагментацію. Вони нібито намагаються трансформувати єдині держави на слабкі сектантські або етнічні утворення, не здатні до самостійної політики. Такий підхід створює зону «керованого хаосу» на кордонах Ізраїлю, де відсутні сильні армії, здатні кинути виклик його інтересам.
У матеріалі також згадується історичний контекст. Автор нагадує, що ще у 2006 році тодішній держсекретар США Кондоліза Райс під час війни Ізраїлю з Ліваном заявила про «пологи нового Близького Сходу» — регіону, де кордони і центри сили переглядаються зовнішніми гравцями.
Попри масштабність задуму, реалізація сценарію щодо Єгипту буде складнішою, ніж у випадках із Сирією чи Ліваном. Каїр має стабільну владу, централізовану систему управління та одну з найчисельніших армій на континенті. Крім того, Єгипет є стратегічним партнером США у сфері безпеки, а також щороку отримує від Вашингтона близько $1,3 млрд військової допомоги. Це робить будь-яку спробу відкритого послаблення збройних сил політично ризикованою.
Утім, як вважає Цбаг, тиск може здійснюватися через непрямі механізми — зокрема під приводом реформ або надання фінансової допомоги. Уже сьогодні Міжнародний валютний фонд висуває вимоги до офіційного Каїра щодо скорочення державних витрат, включно з оборонним бюджетом.
У світі арабських країн подібні прогнози викликали гостру реакцію. Для багатьох на Близькому Сході вони стали черговим підтвердженням давніх підозр: регіональна архітектура безпеки будується не в інтересах арабських держав, а задля збереження військової переваги Ізраїлю та його союзників.
На думку оглядачів, реалізація сценарію тиску на Єгипет, описаного Цбагом, може призвести до масштабної політичної та військової нестабільності в регіоні. Подальший розвиток подій залежатиме від здатності єгипетської влади захистити незалежність армії, зміцнити державні інститути та уникнути зовнішнього впливу під виглядом «необхідних реформ».