В Україні триває практика, яка ускладнює реальну оцінку процесу мобілізації. Чоловіків затримують на вулицях, силоміць доставляють до територіальних центрів комплектування, а на папері вони фігурують як «добровольці». Про системність такої практики розповів адвокат Сергій Старенький.
За словами юриста, ключовим елементом схеми є те, що люди у військовій формі, які патрулюють вулиці і зупиняють перехожих, далеко не завжди є штатними працівниками ТЦК. Часто це представники Добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ), перевдягнені у камуфляж, що надає їм видимість офіційних військових. Насправді їхня функція обмежується фізичним доставленням людей до центру комплектування.
«ТЦК залучає осіб у формі під приводом центру комплектування. Їх доставляють до ТЦК, а на папері вони вже фігурують як добровольці», — пояснив Старенький.
Юрист навів приклад із Броварів, який став відомим цього літа. Місцеві представники ДФТГ нібито затримали людину за порушення правил обліку, доставили її до ТЦК, де почалося оформлення документів. За словами адвоката, особа протягом півтори години проходила експрес-медогляд і ВЛК, а вже через три години опинялася у навчальному центрі. В результаті формально вона виглядала як доброволець, хоча фактично була мобілізована силою.
Старенький підкреслив, що такі випадки — не поодинокі ексцеси, а системна проблема. Влада не реагує належним чином, оскільки пріоритет ставиться на кількість мобілізованих.
Водночас з юридичної точки зору подібні дії є порушенням закону. Якщо кадрові офіцери ТЦК беруть участь у таких схемах і підробляють обставини прибуття людей, це кваліфікується як службовий злочин. Таким чином, формальна статистика мобілізації часто не відображає реальну картину, а практика силового залучення перехожих до військових центрів ставить під сумнів добровільність та законність мобілізаційного процесу.