У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає жорсткіше покарання за незаконне затримання громадян під час мобілізаційних заходів. Відповідальність може загрожувати не лише виконавцям, а й керівникам, які віддавали відповідні накази.
Про це повідомляє Судово-юридична газета.
Документ пропонує суттєво змінити статтю 146-1 Кримінального кодексу України “Насильницьке зникнення”. Однією з ключових новацій є розширення поняття “представник держави”.
До цієї категорії планують зараховувати не лише посадовців, а й осіб, які діють за згодою, схваленням або сприянням органів державної влади чи місцевого самоврядування.
Законопроєкт також передбачає кримінальну відповідальність за незаконне утримання громадян під час мобілізаційних заходів. Йдеться, зокрема, про примусове перебування людини у приміщеннях органів військового управління, на збірних пунктах або в розташуванні військових частин без законних підстав.
Окремою нормою пропонується карати за незаконне вилучення мобільних телефонів або будь-які інші дії, які позбавляють людину можливості користуватися засобами зв’язку.
За такі порушення автори законопроєкту пропонують встановити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років.
Водночас відповідальність хочуть запровадити і для керівників, які віддають розпорядження щодо незаконного затримання або примусової доставки громадян. У таких випадках покарання може становити від 5 до 8 років ув’язнення.
У документі також зазначено, що виконання незаконного наказу не звільнятиме виконавця від кримінальної відповідальності.
Найсуворіше покарання передбачене за обтяжуючих обставин. Якщо такі дії вчинялися щодо неповнолітніх, кількох осіб одночасно, групою осіб за попередньою змовою або із застосуванням небезпечного для життя чи здоров’я насильства, строк ув’язнення може зрости до 12 років.