В Україні триває воєнний стан і загальна мобілізація, а з 1 вересня 2025 року для працівників Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки запровадили нову норму — обов’язкове носіння бодікамер. Це рішення ухвалили для того, щоб зробити процес мобілізації прозорішим і зменшити кількість конфліктів між військовозобов’язаними та представниками ТЦК.
Використання бодікамер тепер регламентується законом. Відповідно до частини шостої статті 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», представники ТЦК або поліцейські можуть здійснювати фото- і відеофіксацію під час перевірки документів, вручення повісток та інших процедур. Крім того, Міністерство оборони затвердило окрему інструкцію, яка встановлює порядок використання бодікамер і правила збереження відео.
Згідно з цією інструкцією, працівник ТЦК має повідомити громадянина про початок відеофіксації. Камера вмикається ще до моменту вручення повістки та не вимикається до завершення дій, за винятком технічних або службових причин, наприклад, коли на відео може потрапити військовий об’єкт. Відеореєстратор має бути закріплений на грудях або на екіпіруванні, а у разі потреби може використовуватись вручну для якісної фіксації подій. Заборонено видаляти або редагувати записи, а порушення правил карається дисциплінарно — аж до пониження у посаді.
Як зазначили у Міноборони, боді-камери покликані дисциплінувати як працівників ТЦК, так і громадян. Вони мають стати запобіжником від зловживань і неправомірних дій, а також забезпечити доказову базу в разі конфліктних ситуацій.
Адвокатка Марина Бекало пояснила, що за чинними нормами під час вручення повістки фіксація бодікамерою є обов’язковою. Такий відеозапис може підтверджувати факт оповіщення або, навпаки, відмову громадянина від отримання повістки. Однак якщо камера не була належним чином закріплена або відео знято неякісно, такий доказ може вважатися недопустимим у суді.
Водночас громадяни мають право самостійно знімати на відео дії представників ТЦК, але лише з метою фіксації можливого правопорушення. Такі записи можна передавати правоохоронцям як докази у кримінальному провадженні. При цьому заборонено публічно поширювати відео, якщо на ньому видно військові об’єкти чи переміщення військових — це може бути кваліфіковано за статтею 114-1 КК України як розголошення інформації про ЗСУ.