Після переходу Православної Церкви України (ПЦУ) на новоюліанський календар, свята з нерухомими датами, до яких звикли більшість українців, змістились. Змінилась і дата свята Хрещення Господнього – Водохреща.
Розповідаємо, коли тепер відзначають Водохреще в Україні, а також чи “змивають” насправді масові хрещенські купання людські гріхи.
Водохреще в Україні за новим календарем
Раніше значна частина церковних парафій в Україні дотримувалась юліанського церковного календаря, проте в сучасних реаліях його соціальний і культурний контекст докорінно змінилися.
Більшістю громадян він почав сприйматись не стільки як пов’язаний з давніми українськими традиціями, скільки як пов’язаний з російською церковною культурою.
У травні 2023 року за результатами Архієрейського Собору Української ПЦУ було схвалено постанову “Про врегулювання календарного питання в ПЦУ”.
Згідно з нею, Церква мала перейти на використання новоюліанського календаря, позбавленого низки недоліків юліанського і суттєво точнішого (ближчого до астрономічних подій), ніж григоріанський.
27 липня 2023 року – під час Помісного Собору ПЦУ – перехід України на інший календар було затверджено остаточно. Тож з 1 вересня 2023 року ПЦУ перейшла на новоюліанський церковний календар (оскільки саме ця дата є початком нового церковного року).
Через це всі “неперехідні” свята (з нерухомими датами) змістились на 13 днів раніше.
Раніше Водохреще (або Хрещення Господнє), яке є великим святом різдвяно-новорічного циклу й символізує хрещення Іоаном Хрестителем Ісуса Христа на річці Йордан на старовинній паломницькій переправі, відзначали 19 січня.
Однак зараз, згідно з новоюліанським календарем, Водохреще припадає на 6 січня. У 2025 році це буде понеділок.
Зазначимо, що це церковне свято збігається зі ще одним – Богоявленням (адже після хрещення Ісус являє себе людям як Месію та Спасителя).
Свято Водохреще відзначатиметься 6 січня 2025 року (скриншот: pomisna.info)
Чи “змивають” гріхи масові хрещенські купання
Розповідаючи про святкування Хрещення Господнього, у ПЦУ розвінчали міф про буцімто давню українську традицію – масові хрещенські купання.
Українцям пояснили, що “мода на масові пірнання в ополонку” активізувалась останнім роками (у другій половині 1990-х – на початку 2000-х років).
“Мотивація у кожного різна: хтось “змиває гріхи”, хтось випробовує можливості свого тіла, а хтось аргументує це дотриманням “давньої української традиції”. Останнє твердження – цілком помилкове! У нашого народу такої традиції, пов’язаної зі святом Богоявлення, не було”, – зауважили у ПЦУ.
До середини ХХ століття ані етнографи, ані історики не фіксували нібито “традиційних” масових пірнань українців у крижану воду з нагоди свята Хрещення Господнього.
Немає описів такого дійства ані у давніх джерелах, ані у дослідженнях про традиції козацької України, ані у спогадах людей старшого віку. Тож цей звичай в Україні має новітнє, а не старовинне, походження.
Крім того, у ПЦУ наголосили, що “абсолютно помилковим є судження, ніби купання у крижаній воді після водосвяття “змиває” усі гріхи“.
“Яким чином їх можна “змити”? Хіба сам фізичний акт занурення в освячену воду, без покаяння у гріхах, може призвести до їх подолання? Жодного церковного припису для звершення такого дійства на свято Богоявлення немає”, – наголосили в Церкві.
Українцям пояснили, що дорога до вічного блаженного життя та спасіння лежить виключно через:
- щире каяття у гріхах
- молитву
- любов до Бога
- любов до ближніх
“Звільнити душу від гріха може лише Господь, бачачи ваше щире покаяння та участь в Таїнствах Сповіді й Причастя”, – додали у ПЦУ.
Уточнюється водночас, що Церква не забороняє пірнати у зимову воду, адже це – право і вибір кожного.
“Але ми закликаємо не вважати цю дію церковною, пов’язаною зі святкуванням Хрещення Господнього. Хто робить такий вибір – має чинити це усвідомлено та відповідально, ретельно зважуючи всі “за” і “проти”: стан здоров’я, причини для такого вчинку, можливі наслідки”, – підсумували у ПЦУ.