З 2014 року українські суди почали карати за ухилення від служби, а після повномасштабного вторгнення росія 24 лютого 2022 року практика набрала обертів.
Стаття 336 КК передбачає від 3 до 5 років за ухилення, але з початком великої війни суди почали по-різному вирішувати — від реального ув’язнення до умовного звільнення за потребою мобілізації.
Спершу, у 2014–2015 роках, стаття дала перший сплеск — у 2015 році зафіксували близько 1 596 вироків. Потім 2016–2021 роки показали спад, доки 2022-й не приніс стрибок — 186 вироків і сотні проваджень на розгляді. У 2023-му відбувся новий максимум — відкрито 1 257 справ, винесено понад 1 000 вироків, з них близько 60 справ завершилися реальним ув’язненням, загалом розглянуто 2 021 справу, а кількість засуджених сягнула 930 осіб.
2024 року кількість справ зросла до 2 694, але вироків було менше — 618 реальних покарань, також активізувалися закриття проваджень. Судова практика 2025 року демонструє масові умовно-дострокові звільнення — понад 10 100 осіб звільнено за ст. 81¹ КК для мобілізації до Сил оборони. Нині суди найчастіше призначають строки 3–4 роки, але реальне відбування трапляється частіше, ніж звільнення з випробуванням.
Є також адміністративні штрафи за ухилення — від 17 000 гривень до 55 500 гривень. Баланс між жорсткістю покарання та потребами армії залишається ключовою проблемою — держава карає, але одночасно мобілізує засуджених задля оборони, що створює складну судово-практичну картину в умовах війни. Правники сперечаються про пропорційність покарань і про те, як поєднати закон із потребами оборони.
Також варто пам’ятати, що кожен обов’язок громадянина передбаченим законом захищати свою країну. Єдиний ворог України, це росія, яка вторглася в Україну.