В Україні змінили правила оформлення земельних паїв у спадщину. Тепер спадкоємцям необхідно виконати кілька обов’язкових процедур, інакше вони можуть втратити право на земельну ділянку.
Про це повідомляє AgroNews.
Наприкінці травня 2026 року Верховна Рада підтримала зміни до Земельного кодексу та закону «Про нотаріат». Нові норми мають упорядкувати дані в Державному земельному кадастрі та скоротити кількість ділянок із невизначеним статусом власності.
Найважливішою зміною стало те, що спадкоємець тепер повинен не лише подати заяву про прийняття спадщини, а й зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав. На це відводиться шість місяців після смерті власника землі.
Особливу увагу нововведення привернули до паїв, які роками використовувалися без належного оформлення документів. У багатьох випадках земля досі записана на попередні покоління, а спадкові справи так і не були відкриті.
За оцінками Держгеокадастру, станом на травень 2026 року понад 400 тисяч гектарів сільськогосподарських земель не мають чітко визначеного власника. Саме ці ділянки насамперед потрапляють у поле дії нового регулювання.
Юристи називають три основні умови для оформлення спадщини на пай. Перша — наявність кадастрового номера, без якого успадкувати землю неможливо.
Друга вимога — відкриття спадкової справи через нотаріуса. Усні домовленості або записи в документах місцевих рад не можуть замінити офіційне оформлення спадщини.
Третім обов’язковим кроком є державна реєстрація права власності. Без неї навіть отримане свідоцтво про право на спадщину не надає повного контролю над земельною ділянкою.
За інформацією профільних фахівців, вартість оформлення може становити від 8 до 15 тисяч гривень залежно від регіону та складності конкретної справи.
Закон набув чинності після офіційного опублікування — з 23 травня 2026 року. Для громадян, які вже прийняли спадщину, але не зареєстрували право власності, передбачено річний перехідний період.
Після завершення цього терміну незареєстровані земельні ділянки можуть бути передані до комунальної власності. Найбільше неоформлених паїв, за даними Міністерства аграрної політики, зосереджено у Полтавській, Чернігівській та Вінницькій областях.