У Німеччині біженцям стає все складніше знайти гідну роботу, навіть якщо вони мають професійну кваліфікацію. Ця ситуація загострилася через значний потік молодих українських чоловіків віком 18-22 років, які залишають країну після прийняття українським урядом відповідного закону.
Такими висновками поділилася експертка з комунікацій Анастасія Лукашевич.
За її словами, Німеччина перебуває в складному становищі через біженців. Справа в тому, що молоді люди не мають конкретного плану інтеграції:
Німецька соціальна система вже тріщить по швах, але якщо раніше соціально-демографічна палітра біженців була більш різноманітною, що дозволяло якось усіх розподіляти: пенсіонерів по невеликим містам, мам із дітьми – хоч приблизно туди, де є школи/садочки або можливість до них дістатися – то зараз ніхто не розуміє, що робити із цією молодою когортою. Їх треба десь поселити, дати виплати, відправити на курси німецької, і це тільки початок.
Медіа та політичні кола Німеччини все частіше висвітлюють цю проблему. Негативні настрої посилюються і серед місцевого населення, зокрема під час обговорення реформи служби у німецькій армії. Українська молодь часто відмовляється від ідеї військової служби, що демотивує і без того скептично налаштованих громадян Німеччини.
Зараз тривають суспільні дискусії щодо служби в німецькій армії, і тут навколо просто навала українського молодняка, який відверто каже – армія це не для мене. Це дуже демотивує і без того не дуже воїнственно налаштованих німців. Анастасія Лукашевич
До інших проблем вона відносить перевантаженість таборів для шукачів притулку. Людей селять у переповнені гуртожитки поряд із представниками інших країн, що нерідко призводить до конфліктів. Плата за проживання та базові послуги змушує багатьох біженців стикатися з фінансовими труднощами.
Анастасія Лукашевич вважає, що велика частина української молоді недостатньо готується до життя за кордоном. Навіть для отримання базової роботи необхідно знати німецьку або хоча б англійську мову. Однак доступ до мовних курсів, які спонсорує держава, можливий лише через кілька місяців після реєстрації.
Ринок праці теж не надто прихильний до українців, навіть до тих, хто має дипломи або професійні навички. Без належної кваліфікації за місцевими стандартами та знання мови вони змушені погоджуватися на низькооплачувану роботу або шукати тривалі шляхи для підтвердження своєї освіти.
Проте фахівчиня визнає, що у суспільстві Німеччини є і більш оптимістичні думки. Дехто вірить, що потік українських біженців може допомогти покращити демографічну ситуацію у старіючій країні. Водночас залишаються сумніви щодо економічної користі від їхньої присутності:
Але ж суть не стільки в самому факті наявності на певній території молодих людей, скільки в їхній економічній цінності. Поки виглядає так, що українські хлопці найближчі роки стануть тягарем для Німеччини. Або повернуться назад додому.