Кадровий дефіцит, який виник через війну та мобілізацію, став для України серйозним економічним викликом. У відповідь на цю проблему започатковано публічну ініціативу “Срібна економіка України: потенціал покоління 55+”, повідомляє ТСН.
Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, наголошує, що цей проєкт допоможе всебічно проаналізувати ситуацію та розробити дієві підходи до залучення осіб старшого віку на ринок праці.
Серед причин актуальності цієї ініціативи:
- серйозний кадровий дефіцит: Україна вже зараз відчуває нестачу близько 4,5 мільйонів працівників за даними на момент запуску програми;
- демографічні виклики: до 2030 року кожен четвертий українець буде старший за 60 років;
- невикористаний потенціал: за оціночними даними, до двох мільйонів осіб пенсійного віку можуть бути залучені до роботи за умови створення сприятливих умов, поширення гнучких форм зайнятості та боротьби зі стереотипами.
Проблема пенсійного віку
Експерти в цілому підтримують ініціативу, адже вже давно помітно, що в Україні осіб категорії 45+ рідко розглядають як пріоритет у працевлаштуванні, тим більше це стосується ще більш старшої вікової групи.
HR-експертка Тетяна Пашкіна звертає увагу, що ще два роки тому частка населення віку 60+ складала приблизно чверть країни. За її словами, нині з 30 мільйонів населення близько 10 мільйонів — пенсіонери. Ця численна група може бути або навантаженням для економіки, або її частиною, якщо вдасться залучити їх до роботи. Проте системне утримання такої кількості пенсіонерів неможливе через брак трудових ресурсів і дефіцит коштів у Пенсійному фонді. В умовах війни та мобілізації активне працевлаштування категорії 55+ стає нагальною необхідністю. Роботодавці вже зараз стикаються з дефіцитом кадрів і б’ють на сполох у пошуках нових працівників.
Ставка на молодь: хибний підхід
За словами експертки, багато роботодавців досі віддають перевагу молодим претендентам, сподіваючись знайти серед них лояльних працівників. Це пов’язано зі стереотипами щодо молоді, яка нібито готова працювати на менш вигідних умовах до пенсійного віку. Проте така стратегія виявилася помилковою. Молодь не прагне працювати “за копійки”, а якщо й приймає пропозиції, то зазвичай ненадовго. Замість цього вони обирають ті варіанти роботи, які відповідають їхнім потребам і забезпечують комфорт.
Що не так з категорією 55+: упередження работодавців
Тетяна Пашкіна наголошує, що роботодавці часто керуються стереотипами про працівників віком 50-55+. Серед поширених упереджень – проблеми зі здоров’ям, труднощі з адаптацією до нового та нібито значні витрати на навчання таких працівників.
Ситуація для людей зрілого віку виглядає невтішно. Пенсія в середньому становить 6400 гривень, що відповідає близько 133 євро, в той час як мінімальна зарплата сягає 8000 гривень. Це ставить пенсіонерів у скрутне становище, змушуючи їх шукати додатковий заробіток просто для виживання, адже ці кошти йдуть на базові потреби: комунальні послуги, їжу та ліки. Через це категорія 55+ звертає увагу на найпростіші професії, такі як охоронець, прибиральник чи адміністратор, оскільки на спеціалізоваі позиції їх майже не беруть.
Люди з безцінним досвідом подають резюме на вакансії інженерів чи менеджерів, але їм радше відмовляють, бо працедавці шукають “молодих і красивих”. Таким чином, старшим працівникам пропонують лише роботу прибиральником чи охоронцем. Негативні стереотипи про категорію 50-55+ глибоко вкорінені й проявляються навіть у суспільному сприйнятті. У рекламі, наприклад, переважають жінки за 70 років у фланелевих халатах або бабусі з дідусями похилого віку. Однак сьогодні жінка у 55-60 років часто значно молодша на вигляд і енергійніша, ніж той шаблонний образ.
Тетяна Пашкіна наголошує на важливості боротьби із цими стереотипами: суспільство має бачити реальні приклади успіху зрілих людей, аби змінити ставлення і почати гідно оцінювати їхній потенціал.
Для покращення ситуації потрібно не лише змінити ставлення до зрілих працівників, але й забезпечити їм держпідтримку та створити стимулюючі умови для роботодавців. Експертка пропонує запровадити прозорі пільги, які робитимуть вигідним найм літніх людей. Наприклад, роботодавці могли б отримувати компенсації від держави за їхнє працевлаштування без громіздкої звітності.
Ще однією важливою умовою є перекваліфікація цієї категорії населення, тому що їхня освіта часто побудована на старих підходах.