В Україні спостерігається тривожна тенденція прискорення інфляції. Дані Державної служби статистики за лютий 2026 року підтверджують: споживчі ціни зросли на 1,0% за місяць, а річна інфляція сягнула 7,6%. Це визнають і в профільному комітеті Верховної Ради, де ситуацію називають очікуваною, але критичною для гаманців громадян, повідомляє Експерт.
Продуктовий кошик: що подорожчало найбільше?
Найболючішим ударом по бюджету українців стало стрімке зростання цін на базові продукти харчування. Лише за один місяць (лютий проти січня) овочі додали в ціні рекордні 13%. Значне подорожчання також торкнулося фруктів (+6,1%) та яєць (+3,1%). Якщо ж порівнювати з лютим минулого року, ситуація виглядає ще більш напруженою:
- Яйця за рік подорожчали на 32,4%.
- Фрукти — на 21,9%.
- Риба та продукти з риби — на 18%.
- М’ясо та м’ясопродукти — на 16,4%.
Водночас статистика фіксує і певне зниження цін на окремі товари. Порівняно з минулим роком подешевшали цукор (на 10,8%) та овочі (на 14,6% у річному вимірі, попри місячний стрибок), що дещо стримує загальний показник інфляції.
Позиція влади: індексація чи боротьба з «тінню»?
Голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев пояснює прискорення цін наслідками війни, курсовими ваганнями та глобальною енергетичною кризою. Проте він наголошує, що держава не може просто спостерігати. Основним інструментом підтримки населення має стати індексація зарплат, пенсій та соціальних виплат.
«Ми маємо величезний ресурс усередині країни — понад один трильйон гривень перебуває в тіні. Це кошти, які фактично вимиваються з бюджету та армії. Саме детінізація, а не лише зовнішня допомога, має стати джерелом для перегляду соціальних стандартів у 2026 році», — підкреслив нардеп.
Чому ціни зростають і що далі?
Окрім продуктів, на загальну інфляцію впливає вартість енергоносіїв та логістики. Зокрема, ціни на транспорт зросли на 1,4% через здорожчання палива на 3,3%. Також значний внесок зробила сфера зв’язку, де тарифи на мобільний зв’язок підскочили на 9,1%.
Експерти застерігають: якщо тенденція збережеться, НБУ може переглянути свій прогноз на кінець року (зараз це 7,5%), а уряду доведеться шукати додаткові джерела для індексації доходів громадян, щоб зупинити падіння їхньої купівельної спроможності.