Близько 700 000 українських родин досі живуть без лічильників газу і платять не за фактичне споживання, а за нормами, які встановлює уряд. І така ситуація може зберігатися ще щонайменше сім років.
Як передає “Хвиля”, про це розповіли на каналі “ГазПравда”.
Без лічильника плату рахують просто: норму споживання множать на кількість зареєстрованих у житлі людей. Сьогодні для приготування їжі на плиті за наявності централізованої гарячої води норма становить 3,28 м³ на людину на місяць, без такої води – 5,39 м³, а якщо газом ще й гріють воду колонкою – 10,49 м³.
Платити за лічильником вигідніше з трьох причин. Без приладу немає сенсу економити: скільки б газу родина не використала, сума у платіжці не зміниться. Складніше відстежити, коли люди не повідомляють газівників про нових мешканців чи додаткові прилади. А головне – рахунок приходить навіть тоді, коли у квартирі ніхто не прописаний і не живе.
Виняток – житло, офіційно відрізане від газової труби, або з опломбованим обладнанням. Якщо ж у квартирі тимчасово ніхто не проживає від 30 днів, родина може отримувати нульову платіжку. Але для цього оператора ГРМ треба письмово попередити про відсутність мешканців і надати документи, які це підтверджують.
Закон про обов’язковий комерційний облік газу ухвалили ще у 2011 році. Кінцеву дату, до якої лічильники мали з’явитися в усіх, переносили двічі: спершу з 2018 на 2021 рік, потім – на січень 2023 року. На початку 2026 року міністерство ініціювало чергове перенесення. У проєкті пропонують дочекатися завершення воєнного стану і вже після цього протягом семи років оснастити лічильниками всіх споживачів.
Встановлення лічильників фінансують самі газівники – оператори ГРМ – через тариф на розподіл газу, а також державний бюджет і кошти самих споживачів. Але щорічна кількість нових приладів обмежена технічними можливостями підприємств, які через війну стали ще меншими.
Тим, хто відмовляється від безкоштовного лічильника, газ рахуватимуть за так званими граничними об’ємами споживання. Це фактично покарання, і воно помітно перевищує звичайні норми. Наприклад, родина з чотирьох осіб, яка користується газом лише для плити й не має централізованої гарячої води, за місяць спалила 30 м³. З лічильником вона заплатила б близько 240 грн. Без нього, за граничними об’ємами, платіжка зросте більш ніж удвічі – майже до 600 грн.
Поставити лічильник можна і за власний кошт – наприклад, якщо хочеться пришвидшити процес або встановити компактніший прилад конкретної марки. Закон обіцяє компенсувати такі витрати, проте лише на папері: механізм виплат уряд досі не затвердив.