При сильних морозах взимку 2024 року відключення електроенергії в Україні можуть тривати до 8 годин на добу. Основний акцент у захисті енергосистеми робиться на протиповітряну оборону та відновлення генерації.
Про це розповів член парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк у коментарі Телеграф. Він зазначив, що тривалість відключень залежатиме від кількох факторів, серед яких ключовим є температура повітря.
Якщо зими будуть помірно холодними, з температурами близько -2-3 градусів, відключення, ймовірно, будуть короткими та триватимуть лише кілька годин на добу. Однак при сильних морозах, коли температура впаде до -10-15 градусів, відключення можуть затягнутися на 8 годин і більше. “Якщо температура на вулиці буде -10 градусів, відключення можуть тривати до 8 годин на добу“, – підкреслює Нагорняк.
При сильних морозах споживання електроенергії різко зростає, що створює додаткове навантаження на енергосистему. Це може призвести до того, що навіть при відновленій до зими генерації, система не зможе покрити всі потреби населення та промисловості. У таких умовах виникає необхідність впровадження тривалих відключень, щоб уникнути повного колапсу енергосистеми.
“У разі сильних морозів відключення можуть бути тривалішими. Це є необхідним заходом для збереження стабільності системи та запобігання більш серйозним перебоям у постачанні електроенергії”, – зазначає Нагорняк. Водночас, за умов відсутності нових ракетних атак на енергетичну інфраструктуру, українські енергетики зможуть забезпечити достатній обсяг генерації до зими.
Станом на осінь 2024 року, після літніх ремонтів та підготовчих робіт, українська енергосистема готова забезпечувати населення електроенергією за умови відсутності нових ударів з боку Росії. Енергетики активно працюють над відновленням пошкоджених об’єктів та захистом критичної інфраструктури. Якщо не буде нових масованих атак, вдасться уникнути серйозних проблем взимку, навіть при низьких температурах.
“Наші енергетики роблять усе можливе для захисту критичних вузлів інфраструктури, де це можливо, переміщують їх під землю”, – розповідає Нагорняк. Однак основний акцент у захисті енергетичної інфраструктури робиться на протиповітряну оборону.
Нинішні короткочасні відключення, що вже почалися з серпня, є сигналом про те, що система не повністю стабільна і потребує додаткових зусиль для її підтримки. Зараз енергетики роблять все можливе, щоб скоротити тривалість відключень і мінімізувати їх вплив на населення. Однак, взимку ситуація може змінитися, особливо якщо вдарять сильні морози.
“Критична інфраструктура буде забезпечена електроенергією в першу чергу. Решта електроенергії буде розподілятися між населенням і промисловістю“, – уточнює Нагорняк.
Для зменшення залежності від традиційних джерел електроенергії, в Україні активно розвиваються проекти з будівництва сонячних і вітрових електростанцій. Крім того, інвестори вкладають кошти у створення газопоршневих та газотурбінних електростанцій, а також у системи накопичення енергії, що дозволить підвищити стійкість системи в умовах підвищеного попиту. Однак, ці проекти ще потребують часу для повної реалізації, і в короткостроковій перспективі Україна продовжуватиме залежати від традиційних джерел енергії.
“Атомна енергетика залишається ключовим напрямком розвитку“, – підкреслює Нагорняк. Він також зазначає важливість якнайшвидшого схвалення законопроекту про добудову третього та четвертого енергоблоків Хмельницької атомної електростанції для забезпечення стабільного постачання електроенергії.