В Україні з осені 2024 року стрімко дорожчає хліб. “Соціальні” сорти, які враховуються в офіційній статистиці, у 2024 році зросли в ціні на 20%. Свіжоспечений хліб з пекарень подорожчав ще помітніше – у січні-2024 кілограм такого продукту у Києві коштує 100-114 грн. Розраховувати на здешевлення хліба поки не доводиться – ціни на пшеницю та борошно продовжують підвищуватися, а впровадження регульованих цін занадто дорого обійдеться державі й до того ж може посилити загальну інфляцію.
Про це розповіли оглядачка інформаційно-аналітичного центру “Агро Перспектива” Лариса Гук та аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Максим Гопка в ефірі “Українського радіо”. Так, пшениця та борошно у 2024 році подорожчали майже на 100%, що позначилося і на ціні хліба.
При цьому Держстат повідомляє, що подорожчання хліба було не таким серйозним. Але ця статистика, за словами Гука, не повною мірою відображає реальність.
“Якщо брати статистику, то хліб подорожчав на 20%. Але в статистиці ми бачимо лише три позиції: хліб пшеничний з борошна вищого ґатунку, хліб із борошна першого ґатунку та батон. Але хлібна поличка в магазині набагато різноманітніша з погляду асортименту. брати столицю, то 1 кг кілограм свіжоспеченого хліба з пекарень при великих супермаркетах наразі – 100-114 грн. Багет вагою 300 г на початку минулого року коштував близько 20 грн, а зараз 35 грн. І це не 20%”, – пояснила спеціалістка.
Багато в чому така динаміка пов’язана саме із вартістю сировини. Для порівняння, за тонну пшениці у 2023 році коштувала в середньому 3500-4500 грн, а вже у 2024–му – 8000-10 000 грн.
Однак, як додав Гопка, кінцева ціна на хліб в Україні залежить не лише від вартості сировини, а й від низки інших чинників. Зокрема це ситуація на світових ринках, витрати на електроенергію тощо. “Десь 7-9 млн тонн – споживання пшениці на внутрішньому ринку. Ціна дійсно залежить і від експортної потужності, і від внутрішньої переробки“, – зазначив він.
Гопка нагадав, що на початку повномасштабного вторгнення РФ логістичні шляхи були перекриті, Україна не могла продавати зерно у звичних обсягах. У результаті всередині країни пропозиція виявилася вищою, ніж попит.
“На сьогоднішній день ми маємо більш менш активну логістику, що змогло підняти ціни на внутрішньому ринку, і це підвищує вартість сировини для переробних комплексів. Наприклад, для того щоб закупити сировину для переробки в борошно, ми орієнтуємося на внутрішні ціни, які складаються від виробника. Збільшення ціни на сировинну пшеницю існує, воно залежить ще й від експортних потужностей. Інший фактор – переробка сировини, на яку закладається додана вартість та додаткові витрати у вигляді електроенергії, логістичних моментів тощо. Все це впливає на формування ціни кінцевого споживача”, – пояснив фахівець.
За його словами, ціни на хліб зросли, але не так критично, що треба фіксувати ціну на державному рівні. “Ціна продукту зростає постійно… Ціна макаронів рік тому становила 25-30 грн, а зараз 30-35 грн. Хліб пшеничний коштував 32 грн, а зараз 38-40 грн. Тобто ціни підросли, але не так критично, що треба фіксувати ціну на цей вид продукту. Дотація виробника чи споживача може запустити неконтрольовану інфляцію“, – наголосив Гопка.
“Якщо йти таким шляхом (фіксації цін. – Ред.), то потрібно проводити дотаційні процеси або для виробників та переробників, або для кінцевих споживачів. Коли ми фіксуємо ціну на пшеницю на найближчий рік, виробник хліба чи макаронів має чимось перекривати різницю , якщо ринкова ціна зростатиме. На сьогоднішній день ці втрати не за рахунок чого покривати, це не закладено в бюджеті. Отже, фіксування ціни буде скоріше негативним фактором”, – резюмував аналітик.