Поширення дипфейків та кібершахрайства зробило цифровий самозахист базовою життєвою навичкою, що викликало заклики до запровадження навчання особистої кібербезпеки в українських школах.
Експерти попереджають, що сучасні загрози націлені не лише на громадських діячів, а й практично на будь-кого, хто залишає цифровий слід.
Фахівець із кібербезпеки Костянтин Корсун зазначає, що поняття «звичайних людей» фактично зникло. У сучасному взаємопов’язаному світі навіть непрямі соціальні зв’язки можуть призвести від приватної особи до високопоставлених військових чи політичних лідерів лише за кілька кроків.
Під час війни цей взаємозв’язок значно збільшує ризики, пов’язані з витоками даних та цифровими маніпуляціями.
На думку фахівців, кіберзлочинці активно використовують ці мережі. Їх цілі варіюються від фінансових крадіжок та неправомірного використання особистих даних до операцій впливу та політичного втручання.
Особливо вразливі люди з високими доходами або публічною популярністю, але звичайні користувачі також знаходяться в зоні ризику через слабку цифрову гігієну та недостатню обізнаність.
Окремою та зростаючою загрозою є використання сфабрикованого аудіо- та відеоконтенту. Технології дипфейків все частіше використовуються для маніпулювання громадською думкою, поширення дезінформації та підриву довіри.
Подібні матеріали можуть виглядати переконливо і сильним емоційним впливом, що робить їх особливо небезпечними в умовах поляризованого інформаційного середовища.
Експерти наголошують, що систематичне навчання кібербезпеки, включаючи захист даних, розпізнавання сфальсифікованого контенту та безпечну поведінку в інтернеті, має починатися у шкільному віці.
Розвиток цих навичок на ранньому етапі може знизити ефективність кібератак та дезінформаційних кампаній, одночасно зміцнюючи загальну стійкість суспільства.