У 2026 році українці старшого віку отримають доплати до пенсії, які почнуть надходити вже наступного дня після дня народження. Це частина нової системи вікових надбавок, розроблених, аби хоча б трохи компенсувати інфляцію та знецінення виплат.
Відносно суттєвий перерахунок відбувся у березні 2025 року, але й він не зміг виправити системні проблеми: застарілість виплат, величезний розрив між “звичайними” та спецпенсіонерами, низький рівень пенсій.
Про те, хто в Україні отримує пенсії, як їх перерахують у 2025 році та до чого варто готуватися у 2026-му, читайте у матеріалі далі.
За останні десять років кількість пенсіонерів скоротилася на 1,8 млн осіб. У 2015 році пенсії отримували 12 млн 147 тис. українців, а станом на квітень 2025-го залишилося лише 10 млн 331 тис.
Водночас у європейських країнах ситуація протилежна: зростає як кількість пенсіонерів, так і їхня частка у загальній структурі населення.
Скорочення кількості українських пенсіонерів – наслідок тривалої війни, окупації територій, проблем у системі охорони здоров’я тощо. Торік в Україні з’явилося 436 тис. нових пенсіонерів. Що цікаво, ця цифра майже не відрізняється від кількості пенсій, призначених у 2015 році – 435,9 тис. Тобто чисельність нових пенсіонерів майже не змінюється впродовж років, водночас їхня загальна кількість стрімко зменшується.
З десяти пенсіонерів шестеро – жінки. Однак варто зазначити, що сотні тисяч чоловіків отримують пенсію ще до досягнення пенсійного віку – це військові, силовики, працівники шкідливих виробництв тощо. Тож, наприклад, серед 70-річних пенсіонерів може бути значно більше жінок, ніж чоловіків.
Нинішні пенсіонери отримують виплати за рахунок українців, які працюють та сплачують ЄСВ. В ідеалі двоє працівників мають утримувати одного пенсіонера (таке співвідношення – умовний ідеал, якого в сучасних умовах в Україні досягти неможливо). В уряді зазначають, що “ідеальним” вважається співвідношення, за якого 10 пенсіонерів утримуються за рахунок 15 працівників – тоді бюджет ПФУ можна було б збалансувати і забезпечити суттєве підвищення пенсій.
Наразі 10,3 млн пенсіонерів утримуються за рахунок 10,6 млн тих, хто працює. Фактично – один до одного. Це критичне співвідношення.
Головна проблема – критично низькі пенсії. Станом на квітень 2025 року середня пенсія українця, який вийшов на пенсію за загальними правилами, становить 6085,7 грн. Водночас фактичний розмір прожиткового мінімуму для пенсіонера вже в лютому становив 6685 грн. Тобто щоб забезпечити мінімальний набір товарів і послуг, необхідний для фізіологічного виживання, пенсіонеру потрібно 6685 грн на місяць. А середня пенсія (без урахування спецпенсій) – лише 6 085,7 грн.
Як видно з графіка, по-справжньому зріс рівень доходів суддів на пенсії. Рівень бідності (фактичний прожитковий мінімум) зростав приблизно тими самими темпами, що й середня пенсія. Однак і зараз, і десять років тому українці на заслуженому відпочинку отримували в середньому менше, ніж необхідно для виживання.
У суддів ситуація зовсім інша. Якщо у 2015 році вони отримували приблизно у вісім разів більше, ніж необхідно для задоволення базових потреб, то зараз – у 16,2 раза більше. Насправді високі пенсії суддів – це добре, але лише за умови, що в бюджеті вистачає коштів, аби уникнути бідності серед звичайних пенсіонерів. Натомість чинна система створює для одних пенсіонерів особливі умови, а інших позбавляє можливості на гідну старість.
Цьогоріч очікувати на підвищення пенсій не варто. Мінсоц ще торік анонсував пенсійну реформу (орієнтовно влітку), яка передбачала перерахунок, зокрема, старих виплат. Проте реформа так і залишилась у планах – шансів на її ухвалення дедалі менше, а сам документ лишився лише проєктом.
Натомість найбідніші українці можуть розраховувати на вікові доплати. Щоб хоч якось компенсувати щорічне знецінення пенсій, уряд запровадив доплати для тих, хто досягає певного віку. Ці доплати прив’язані до дати народження: чим старший пенсіонер, тим вищий розмір доплати.
“Нарахування доплати розпочинається не з початку календарного місяця, а з наступного дня після дня народження. Тому перша виплата буде здійснена пропорційно до кількості днів. Важливо! Особа, якій уже була призначена доплата до пенсії (наприклад, 456 грн як особі, що досягла 75 років), після досягнення 80-річного віку отримає додатково 114 грн – тобто розмір доплати зросте до 570 грн”, – пояснюють у ПФУ.
Крім досягнення певного віку, існує ще одна умова – пенсія не має перевищувати 10 340,3 грн. Розміри доплат такі:
- від 70 до 74 років – 300 грн;
- від 75 до 79 років – 456 грн;
- від 80 років – 570 грн.
У Пенсійному фонді пояснюють, що ці доплати не додаються – можна отримати лише одну з них. Також доплата здійснюється автоматично – звертатися до ПФУ не потрібно.
У 2026 році (згідно з проєктом Бюджетної декларації) планується індексація пенсій, розмір якої залежатиме від інфляції 2025 року та зростання зарплат. Окрім цього, очікується:
- підвищення мінімальної пенсії з 2361 грн до 2 564 грн (+203 грн);
- зростання максимальної пенсії (крім суддів) з 23 610 грн до 25 640 грн;
- можливість підвищення пенсій для осіб з особливими правами (прокурори тощо) на 2 030 грн.
Також зросте гарантована виплата для українців, які досягли 65 років та мають необхідний страховий стаж (30 років для жінок, 35 – для чоловіків). Вони мають право на пенсію не менше 40% мінімальної зарплати:
- у 2025 році – 3 200 грн;
- у 2026 році – 3 475,2 грн.
Це збільшення пов’язане з планами уряду підвищити мінімальну зарплату до 8 688 грн. Ані ці доплати, ані індексація не вирішують системних проблем пенсійної системи України. Без масштабної реформи вона й надалі залишатиметься джерелом соціальної нерівності. Сама реформа має передбачати не лише перерахунок пенсій, але й джерела фінансування такого перерахунку. Зараз в Україні мінімальний розмір ЄСВ платять сотні тисяч ФОПів, українці, які отримують більшу частину зарплати в конвертах. Щороку ситуація лише погіршується, і якщо нічого не змінювати, ані сучасним пенсіонерам, ані наступним поколінням не варто розраховувати на достатній рівень пенсії.