Державна підсумкова атестація, яку скасували ще за часів пандемії, повертається до українських шкіл. Міністерство освіти і науки готує поетапне відновлення ДПА — і перші зміни учні відчують уже найближчими роками.
За планом МОН, у 2026–2027 навчальному році стартує пілотне тестування для окремих груп школярів. Далі — поступове розширення на всі рівні: від початкової школи до випускних класів.
Три ключові класи: кого торкнеться
Нова модель ДПА вибудовується як єдина система оцінювання одразу для трьох рівнів: 4-ті, 9-ті та 12-ті класи. Кожен із них матиме власний формат і рівень складності.
Для четвертокласників ідеться про базову перевірку ключових навичок — читання, математичного мислення, роботи з інформацією. Для дев’ятих класів ДПА може стати не просто підсумковим іспитом, а інструментом конкурсного добору до академічних ліцеїв — якщо кількість охочих перевищить кількість місць.
У такому разі розробники навіть розглядають варіант залучення зовнішніх інструкторів для проведення оцінювання в школах. Якщо ж місць у ліцеях вистачить усім — потреба в жорсткій стандартизації знизиться.
ДПА-12: випускники під питанням
Формат атестації для дванадцятих класів поки що залишається відкритим. Як пояснила директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко, ДПА-12 напряму залежить від того, якою буде старша профільна школа. Спочатку треба визначити структуру профілів, кількість годин і модель викладання — і лише потім фіналізувати формат іспиту.
Базовий принцип уже закладено: кожен випускник має підтвердити обов’язковий рівень загальної середньої освіти — незалежно від того, який профіль навчання він обрав.
Цифровий іспит замість паперу
Окремий напрям реформи — комп’ютерне оцінювання. Зараз цифровий формат НМТ фактично є адаптацією паперових тестів, але розробники бачать значно ширший потенціал: інтерактивні завдання, симуляції фізичних процесів, моделювання математичних задач. Впровадження поки стримується технічними ризиками — залежністю від інтернет-з’єднання та стабільності платформ.
Для випускників минулих років пропонують окремий формат — тест загальної навчальної компетентності, подібний до вступних іспитів у магістратуру. Втім, питання справедливого порівняння результатів такого тесту зі шкільною ДПА поки не вирішене.
У центрі реформи — перехід від перевірки завчених фактів до вимірювання реальних компетентностей: базової грамотності, математичного мислення, мовних навичок і вміння працювати з інформацією.