В Україні готується масштабна зміна підходів до військового обліку, яка може зробити майже мільйон чоловіків «пріоритетною ціллю» для територіальних центрів комплектування (ТЦК). Йдеться про громадян, які досі не оновили свої дані в електронних реєстрах або через застосунок «Резерв+».
Про це повідомляє Експерт з посиланням на джерела у Верховній Раді та ТСН.
Завдяки запровадженню автоматичного обміну даними між державними реєстрами, ТЦК отримали доступ до ідентифікаційних номерів (РНОКПП) та адрес проживання з реєстрів ДМС та податкової. Це дозволяє фактично «бачити» місцезнаходження тих, хто намагався уникати обліку.
Пріоритет для ТЦК та пошук «необлікованих»
Головним нововведенням березня 2026 року є перехід від масового призову до точкової роботи з тими, хто ігнорує вимоги закону. Якщо аналіз баз даних підтвердить наявність мільйона осіб без актуального військового квитка, саме вони стануть першочерговими кандидатами на отримання повісток. Держава прагне залучити цей ресурс, щоб знизити навантаження на тих, хто вже перебуває на обліку або має право на відстрочку.
Паралельно посилюється контроль за військовослужбовцями, які самовільно залишили частини (СЗЧ). Для їх розшуку тепер використовують цифрові інструменти моніторингу, що значно підвищує ефективність роботи правоохоронних органів та ВСП.
Оптимізація призову та ревізія бронювання
У Верховній Раді обговорюють можливість скорочення загальних обсягів призову, якщо цифровізація підтвердить «надлишок» мобілізаційного ресурсу. Це може стати реальністю за умови, що всі військовозобов’язані будуть належним чином обліковані, а потреби фронту закриватимуться більш технологічними методами.
Водночас уряд ініціював повний перегляд системи «бронювання». Станом на березень 2026 року заброньовано понад 1,2 млн чоловіків, проте правоохоронці виявляють факти фіктивного працевлаштування на критично важливих підприємствах виключно заради відстрочки. Нові правила передбачають автоматичну перевірку статусу заброньованих через реєстри «Дія» та Пенсійного фонду кожні 24 години.