Історик Ярослав Грицак вважає, що для ефективної мобілізації в Україні недостатньо лише патріотичних закликів. На його думку, суспільство має використовувати не тільки ідеологію та фінансову мотивацію, а й страх та моральний осуд.
Про своє бачення проблеми мобілізації історик розповів у проєкті Романа Кравця “ДИВИСЬ”. Грицак заявив, що нині проблема нестачі людей у війську стоїть дуже гостро.
За словами історика, для розв’язання питання мобілізації існують три основні інструменти — ідеологія, гроші та страх. Він наголосив, що ефективна система мобілізації потребує поєднання цих факторів.
Як приклад морального тиску Грицак навів досвід Великої Британії. Під час війни жінки прикріплювали біле пір’я чоловікам, які не пішли на фронт, демонструючи таким чином ставлення до ухилення від служби.
Історик зазначив, що багато українців залишаються патріотично налаштованими, однак інакше сприймають ситуацію, коли йдеться про їхнє власне життя або життя близьких людей.
На думку Грицака, тривала війна поступово змінює суспільство та ставлення людей до мобілізації. Він також заявив, що Україні необхідна модель “народ — армія”, за якої участь у війні мають брати всі громадяни, хоча й у різний спосіб.