Українське законодавство чітко визначає, що можуть і чого не мають права робити колекторські компанії. За порушення правил їм загрожують санкції, а боржники можуть скаржитися до Національного банку України.
Про це йдеться в положеннях Закону України «Про споживче кредитування».
Після змін до законодавства діяльність колекторських компаній контролює Національний банк України. Працювати мають право лише компанії, внесені до офіційного Реєстру колекторських компаній.
Під час першого контакту представник компанії зобов’язаний назвати своє ім’я, повідомити назву компанії, кредитора та суму боргу. Якщо право вимоги передали іншій компанії, боржник може вимагати документи, які це підтверджують.
Закон прямо забороняє колекторам погрожувати фізичною розправою чи пошкодженням майна, залякувати арештом майна або кримінальною відповідальністю без рішення суду, видавати себе за поліцейських, прокурорів чи державних виконавців, а також надсилати підроблені «повістки» або документи, схожі на судові.
Також колектори не мають права телефонувати з 20:00 до 9:00 та контактувати з боржником більше двох разів на добу, якщо він сам не ініціював спілкування.
Окремо закон обмежує спілкування з третіми особами. Родичам, друзям чи роботодавцю не можна телефонувати для психологічного тиску. Якщо людина не давала згоди на використання своїх персональних даних, після першого контакту вона може вимагати припинити будь-які дзвінки.
Без попередньої згоди боржника колектори також не мають права приходити до нього додому.
Юристи наголошують, що повідомлення на кшталт «завтра приїде виконавча служба» або «ваше майно вже арештоване» без відповідного рішення суду є лише способом психологічного тиску й не означають, що майно справді можуть вилучити.