З 1 серпня деякі категорії українських чоловіків, які поки що мають право на відстрочку від мобілізації, його втратять. Пов’язано це з набуттям чинності низки положень ухваленого у квітні 2024 року закону про посилення мобілізації.
Зокрема, права на відстрочку позбудуться:
- студенти та аспіранти, які навчаються за заочною або вечірньою формою, а також здобувають другу, третю вищу освіту;
- багатодітні чоловіки, які мають заборгованість зі сплати аліментів;
чоловіки, які доглядають за дружиною з інвалідністю ІІІ групи, а також інші - чоловіки, які доглядають за інвалідом навіть І і ІІ груп, якщо є інші невійськовозобов’язані працездатні члени сім’ї, які можуть здійснювати догляд;
батьки-одинаки в разі, якщо матір не позбавлена батьківських прав, не визнана померлою або зниклою безвісти, не відбуває покарання. - Крім того, позбавляються права на відстрочку співробітники підприємств Міністерства оборони та неповнорідні брати загиблих на війні: право на відстрочку мають тільки рідні.
Найбільша кількість запитань виникає до пункту про позбавлення прав на відстрочку батьків-одинаків: у багатьох випадках наявність живої і правоздатної матері ще не означає, що в разі призову батька за дітьми буде кому дивитися. По-перше, у житті буває всяке, і ситуації, коли матері з тих чи інших причин взагалі не хочуть мати нічого спільного зі своїми дітьми, трапляються нерідко.
Викликає питання також скасування відстрочки для чоловіків, які доглядають за людьми з інвалідністю, особливо опікунів інвалідів І та ІІ груп, які в принципі не здатні обслуговувати себе самостійно. Навіть номінальна наявність працездатних членів сім’ї не означає, що людина, яка потребує догляду, його отримає: як бути, наприклад, якщо “працездатним членом сім’ї” є сестра, яка виїхала до Європи, або брат, який живе в іншій частині країни? І що робити, якщо доглядати за конкретним інвалідом той чи інший “працездатний член сім’ї” не бажає?
Щоправда, щодо родичів, які проживають за кордоном, серед юристів точаться суперечки щодо того, чи можна вважати особу, яка живе за межами України, працездатною з точки зору українського законодавства. Згідно зі статтею 3 закону “Про зайнятість населення” начебто ні, оскільки в ній прямо йдеться про “громадян, які проживають на території держави на законних підставах”. Але чи братимуть до уваги цю норму співробітники ТЦК – велике питання.