Низка громадських організацій заявила про спроби Офісу президента послабити інституцію мовного омбудсмена, на посаду якого Банкова хоче поставити своїх людей, яких можна буде контролювати, проте які не мають жодного досвіду в питання захисту української мови чи правозахисної діяльності. Про це стало відомо зі спільної заяви активістів із понад двох десятків громадських організацій, яку опублікували своє звернення на “Порталі мовної політики”.
Активісти пояснили, що в липні 2025 року закінчується термін повноважень Тараса Кременя, який був співавтором закону про мову і став першим в Україні Уповноваженим із захисту державної. В чинному законодавстві чітко прописано, що після п’ятирічної каденції мають призначити наступного мовного омбудсмена.
Для цього за три місяці до закінчення строку повноважень міністр юстиції, міністр культури та стратегічних комунікацій та Уповноважений з прав людини пропонують своїх кандидатів на наступний термін. Претендентів на посаду розглядає Кабінет міністрів.
Активісти вважають, що посадові особи вже порушили процедури, подавши кандидатури, яких навіть не узгодили з громадськістю.
Активісти наголосили, що подання неналежних кандидатів є “наслідком втручання Офісу президента”. Такі дії вони називають “спробою навмисного нівелювання захисту державної мови та послаблення мовної політики”, адже Уповноважений без належного досвіду та кваліфікації не зможе ефективно реагували на виклики в галузі, вважають активісти.
“Мовна політика і мовні інституції не можуть бути розмінною монетою в політичних іграх влади. Такий розвиток подій безумовно грає на руку Росії та її п’ятій колоні, провокуватиме активізацію проросійських сил, а також суспільне збурення через небажання влади ефективно захищати право громадян на власну мову у власній державі”, – вважають автори заяви.
Активісти закликали президента та його офіс не встановлювати контроль над процесом призначення мовного омбудсмена, що є виключною компетенцією уряду, а претендентів на посаду, які не відповідають вимогам, зняти свої кандидатури.