Останніми днями в деяких шкільних чатах шириться викривлена інформація про реформу старшої школи. Це викликає занепокоєння та непорозуміння серед батьків.
Що змінює реформа старшої школи
Реформа передбачає перехід до профільного навчання у 10-12 класах. Учні матимуть змогу обирати профіль та предмети залежно від своїх інтересів та майбутньої спеціалізації. Для цього в громадах мають функціонувати ліцеї, які зможуть запропонувати ширший вибір курсів.
Ліцеї будуть відокремленими освітніми закладами, обладнаними всім необхідним для якісного викладання. У них навчатимуться лише старшокласники, а освітній процес буде організовано за новими підходами: змінні групи, модульне вивчення предметів тощо.
Що не змінюється
Гімназії (1-9 класи), а також початкові школи залишаються. Їх не будуть закривати. У разі реорганізації зміниться лише тип закладу: окремі школи стануть ліцеями, інші – гімназіями чи початковими школами.
Як приклад, у Шептицькій громаді Львівської області вже відбувається така реорганізація без закриття шкіл. Зараз там працює один відокремлений академічний ліцей і планують відкрити ще один. Більшість інших закладів освіти – гімназії (1-9 класи), а один – початкова школа, де навчаються 1-4 класи.
Також залишаються незмінними норми щодо наближеності початкової школи до місця проживання дитини. Законодавчо закріплено, що учні мають навчатися якнайближче до дому.
Що буде з учнями, які не зможуть залишитися в колишній школі
Якщо школа стане ліцеєм, учні молодших класів зможуть перевестися до інших закладів громади. Після 9 класу випускники гімназій обиратимуть: продовжувати навчання у ліцеї, вступати до закладів професійної чи передвищої освіти.
Фінансування реформи
Держава вже інвестує у розвиток нової освітньої інфраструктури. Зокрема, 500 мільйонів гривень цьогоріч виділено на облаштування кабінетів природничої, математичної та технологічної галузей у пілотних 10-х класах. Ще 500 мільйонів – на обладнання кабінетів біології, фізики, хімії, географії та STEM-лабораторій. Інвестиції триватимуть і надалі.
У міністерстві наголосили, що реформи – це виклик, але їхня мета – створити якісну освіту з рівними можливостями для всіх дітей, незалежно від місця проживання. У МОН зазначають, що залишаються відкритим до діалогу та закликає батьків і освітян конструктивно обговорювати зміни.