Фінансове становище громадян України у 2026 році демонструє критичний розрив із європейськими стандартами життя. Як повідомляє Експерт, на базові потреби українці витрачають 84% свого бюджету, тоді як у Німеччині та Нідерландах цей показник не перевищує 59%.
Найбільшою статтею витрат залишаються продукти харчування та алкоголь, на які припадає 40% усіх доходів. Для порівняння: жителі Франції витрачають на їжу лише 16% бюджету, а в Нідерландах цей показник становить 14%.
Обов’язкові платежі, що включають комунальні послуги, оренду та погашення кредитів, забирають ще 31% заробітку українців. У країнах Європейського Союзу витрати на житло та борги суттєво нижчі й коливаються в межах 17–20%.
Через високу вартість життя українці змушені максимально економити на дозвіллі, виділяючи на нього лише 1% свого бюджету. У європейських країнах витрати на відпочинок та розваги є стабільною статтею витрат і становлять близько 16–17%.
Ситуацію ускладнює прискорення інфляції, яка у лютому 2026 року сягнула 7,6% у річному вимірі. За даними Держстату, лише за один місяць ціни на продукти зросли на 1,4%, що безпосередньо б’є по гаманцях споживачів.
За рік продуктовий кошик в Україні подорожчав майже на 10%, а ціни на окремі базові товари, як-от м’ясо, яйця та хліб, зросли на 12–33%. Народний депутат Данило Гетманцев назвав це очікуваним наслідком війни та курсових коливань, наголосивши на необхідності індексації виплат.
Держава стикається з викликом підтримки купівельної спроможності громадян на тлі глобальних економічних викликів. Наразі критично важливим залишається питання відповідності зарплат і пенсій стрімкому зростанню вартості життя.
