Наявність запису в трудовій книжці не гарантує автоматичного зарахування робочого періоду до страхового стажу для призначення пенсії. З таким висновком виступив Верховний суд України (Касаційний адміністративний суд) у справі №300/8132/23, повідомляє «Судово-юридична газета».
Обставини справи
Чоловіку призначили пенсію за віком у січні 2023 року з огляду на його роботу на малому підприємстві «Мішель» у період з 1992 по 2003 рік.
Однак у вересні 2023 року Пенсійний фонд скасував рішення та відмовив у виплаті, посилаючись на кілька причин:
- відсутні підтвердження стажу даних персоніфікованого обліку;
- виникли сумніви щодо достовірності записів у трудовій книжці;
- підприємство було ліквідовано у 2002 році, а у трудовій зазначено дату звільнення — 2004 рік;
- на друкі відсутній ідентифікаційний код.
Чоловік стверджував, що трудова книжка є основним документом, а працівник не несе відповідальності за помилки роботодавця під час оформлення чи неплатежі страхових внесків. Суд першої та апеляційної інстанції підтримали його позицію.
Позиція Верховного Суду
ВС частково погодився з аргументами Пенсійного фонду, наголосивши:
- трудова книжка важлива, але є єдиним доказом стажу;
- при сумнівних записах слід перевіряти їх іншими документами;
- розбіжність між періодом роботи та життєвим циклом підприємства потребує додаткової перевірки;
- відсутність ідентифікаційного коду на друку сама по собі не анулює стаж, але в сукупності з іншими фактами може свідчити про порушення;
- Важливе значення має сплата страхових внесків, що може підтверджуватись первинними бухгалтерськими документами.
Рішення суду
Верховний суд ухвалив:
- частково задовольнити касаційну скаргу Пенсійного фонду;
- скасувати рішення попередніх двох інстанцій;
- направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.