Депутати Верховної Ради повернулися до розгляду законопроєкту про запровадження кримінальної відповідальності за “злив” інформації з державних реєстрів. Законодавчу ініціативу вже розкритикували правозахисники. Справа в тому, що нововведення передбачають нові можливості для переслідування та покарання журналістів та їхніх джерел, а також викривачів корупції. Зокрема, пропонується встановити покарання у вигляді позбавлення волі за розкриття даних із держреєстрів під час воєнного стану.
Йдеться про законопроєкт №10242, який наприкінці листопада рекомендував прийняти у другому читанні та в цілому профільний Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності на чолі з Сергієм Йонушасом (“Слуга народу”). До того, у липні 2024-го, документ не було підтримано сесійною залою парламенту і було направлено на повторне друге читання.
Серед авторів документа – представники “Опозиційної платформи – за життя” (ОПЗЖ), зокрема Григорій Мамка (зазначений першим у списку ініціаторів) та Суто Мамоян. Також співавторами документа є “слуги народу”, серед яких Володимир Захарченко, Владлен Неклюдов та Максим Бужанський.
Загалом законопроєкт стосується інформації з публічних електронних реєстрів, комп’ютерних мереж та носіїв даних. Якщо “витік” стався через дії особи, яка має доступ до реєстрів, її пропонують карати позбавленням волі на строк від 10 до 15 років.
Також пропонується позбавляти волі на строк до 8 років тих, хто оприлюднить інформацію з державних реєстрів під час війни. Як зазначали аналітики ЦПК, зараз таке порушення визначається як нетяжке (ст. 361, 361-2 ККУ), а покарання за нього – до 2 чи максимум до 5 років в’язниці, уточнили правозахисники.
Якщо законопроєкт буде ухвалено, цей злочин перейде до категорії тяжких, що дозволить правоохоронцям проводити негласні слідчі дії, у тому числі проти журналістів, йдеться у повідомленні правозахисників. Справа в тому, що Кримінальний кодекс дозволяє проводити негласні слідчі дії (стеження та прослуховування) саме щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.
Правозахисники також зазначили, що законопроєкт нібито створювався для покарання колаборантів та зрадників, які “зливають” ворогові адреси, наприклад, стратегічних підприємств. Однак Кримінальний кодекс і так містить статтю 111 “Державна зрада“. Вона вже передбачає покарання за такий злочин – у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, якщо злочин скоєно під час війни.
У ЦПК впевнені, що ухвалення документа створюватиме перешкоди для роботи журналістів-розслідувачів. Крім того, люди, які повідомили про корупцію, ґрунтуючись на даних з електронних баз, можуть отримати не захист як викривачі, а реальні терміни у в’язниці.
Не приймати законопроєкт закликали і в Нотаріальній палаті України. Там зазначили, нові правила мають додаткові ризики, зокрема, можуть призвести до колапсу у сфері держреєстрації, адже дії нотаріусів та державних реєстраторів можуть кваліфікуватись як несанкціоновані, навіть якщо вони правомірно здійснювалися для виконання професійних обов’язків.
Водночас, як повідомила “Судово-юридична газета”, посилаючись на слова члена профільного комітету ВР Ігоря Фріса (“Слуга народу”), до повторного друге читання норми, що викликали негатив у професійної спільноти, нібито було змінено. Втім, фінальну версію документа так і не було оприлюднено на сайті парламенту. Поправки комітету не опубліковані, а його засідання проводилося у закритому форматі без інформування про результати громадськості (цей формат використовується для всіх засідань зазначеного комітету під час воєнного стану).
Новини про життя людей, соціальні зміни, історії українців, громадські ініціативи та культурні тенденції. Усе, що відображає настрої та події в українському суспільстві, — читайте в розділі «Суспільство».