Світ науки здригнувся від відкриття: на території Габону знайдено найстаріший у світі природний ядерний реактор. Його історія почалася близько 1,7 мільярда років тому, задовго до появи людства.
Це відкриття стало справжньою сенсацією, адже довело, що природа здатна відтворювати складні атомні процеси без будь-якого втручання, пише видання пише Ecoticias.
Науковці наголошують: у той час концентрація урану на Землі була значно вищою, ніж сьогодні, що створило умови для самостійного запуску ланцюгових реакцій поділу атомів. Це унікальне природне диво назавжди змінило уявлення про межі можливого.
Де розташований найстаріший ядерний реактор у світі
Усе почалося 1972 року, коли французький фізик Франсіс Перрен досліджував рудник Окло у Габоні. Замість очікуваної концентрації урану-235 на рівні 0,720%, він виявив лише 0,717%. На перший погляд — дрібниця. Але, як зазначив учений, цієї різниці вистачило б, щоб створити шість атомних бомб.
Породи навколо були потемнілі, а їхня структура свідчила: у цьому місці колись виділялося колосальне тепло.
Спершу вчені припустили, що мали справу зі штучною реакцією, але детальні аналізи довели — реактор природного походження.
“Це єдиний відомий випадок, коли сама Земля стала атомним інженером”, — зауважив Пітер Вудс із МАГАТЕ.
Як працював природний ядерний реактор
Окло став прикладом ідеального балансу природи. Високий вміст урану, достатня кількість води й стабільні геологічні умови створили середовище для самопідтримуваної реакції.
Реактор функціонував циклічно:
- коли уран нагрівався, вода навколо закипала, і реакція зупинялася;
- коли температура знижувалася, вода поверталася, сповільнюючи нейтрони й запускаючи процес заново.
Таким чином система саморегулювалася з точністю до трьох годин — подібно до сучасних ядерних установок.
Хто створив умови для реакції
Науковці припускають, що важливу роль відіграли давні ціанобактерії — мікроскопічні водорості, які виробляли кисень. Саме вони допомогли урану розчинятися у воді й концентруватися у природних басейнах, створюючи необхідну критичну масу.
“Можна сказати, що ці водорості були першими інженерами-атомниками на планеті”, — зазначають дослідники.
Реактор в Окло працював понад 150 тисяч років, витративши близько 4,5 тонни урану, після чого природним чином зупинився.
Чому відкриття це відкриття важливе сьогодні
Виявлення природного реактора має не лише історичне значення. Воно доводить, що природні механізми можуть бути стабільними та безпечними, навіть у такій складній сфері, як ядерна енергія.
Сучасні фізики досі вивчають структуру Окло, щоб зрозуміти, як природа забезпечила настільки точну регуляцію. Цей феномен став еталоном безпеки для нових поколінь реакторів, які прагнуть повторити її баланс.
Останні відкриття, технологічні прориви, дослідження та інновації, що змінюють світ. Дізнавайтеся про найважливіші досягнення в галузях фізики, біології, космосу й медицини – у розділі «Наука».