Дебати про те, чи здатні тварини до мислення, точаться ще з часів Аристотеля, якщо не довше. Однак однзначної відповіді на це питання немає досі, попри численні наукові дослідження, пише науковий вісник IFL-Science.
У 17 столітті видатний математик та природознавець Рене Декарт стверджував, що тварини є природними машинами, нездатними до відчуттів, не кажучи вже про почуття чи думки. Сьогодні ця точка зору виглядає очевидно застарілою та помилковою. Зараз дебати точаться навколо того, наскільки складним є мислення тварин і наскільки воно схоже на людське.
Експерт з поведінки тварин, доктор Алесія Картер з Університетського коледжу Лондона каже, що, спираючись на роботи нейробіологів, можна говорити про наявність свідомості в усіх тварин, оскільки вони мають здатність відчувати світ і реагувати на нього.
Іншим кутом погляду на тему є питання про те, чи можуть тварини міркувати, зокрема робити логічні висновки. За словами доктора Картер, питання тваринної логіки досі залишається дискусійним.
“Проблема завжди полягає в тому, що розум — це чорні скриньки, до яких ми не маємо доступу, і все, що ми можемо зробити, — це спостерігати за поведінкою тварин у відповідь на подразники. Ми повинні здогадатися, що відбувається всередині мозку, і часто на основі одних і тих же поведінкових даних можливі дві різні гіпотези”, – каже вона.
За словами вченої, однією з проблем тут є те, що саме поняття “інтелект” важко визначити однозначно, а відтак його важно перевірити “чесно”.
“Існує така напружена історія з проведенням тестів навіть у межах одного виду (людей), що я не думаю, що буде корисно говорити, що, наприклад, шимпанзе розумніші за горил (або сонячних риб, чи комодських варанів тощо). У чому розумніші?” – пояснює вона.
Доктор Картер зауважила, що наприклад сурикати, ящірки та бабуїни достатньо добре орієнтуються у тому, як їм вижити у їхніх конкретних умовах.
“Ми багато зосереджуємося на видах інтелекту, які ми цінуємо, але тварини мають досить вражаючий інтелект, до якого ми взагалі не маємо доступу”, – пояснила вона.
Доктор Коріна Логан з Інституту Макса Планка каже, що “більшість досліджень інтелекту зосереджено на видах, які, як очікується, є більш розумними. Це означає, що ми фактично не маємо доказів того, що інші види не розумні”. Тому популярні уявлення, що шимпанзе, наприклад, розумніші за птахів, є несправедливими від самого початку.
Велике значення у цьому контексті має спосіб життя того чи іншого виду. Наприклад, птахи, які видобувають їжу з нір, більш схильні користуватися “підручними інструментами”, що люди охоче визнають за прояв інтелекту. Тоді як інші птахи більше покладаються на соціальну взаємодію та власну пам’ять про місця, де можна знайти їжу, і цей інтелект не є настільки очевидним.
“Вони можуть мати інші когнітивні здібності, які вони можуть використовувати, але ми просто не бачимо їх виразу в їхній звичайній поведінці, тому ми не думаємо шукати їхні інші здібності. Це робить марними спроби порівняти інтелект різних видів”, — сказала Логан.
Останні відкриття, технологічні прориви, дослідження та інновації, що змінюють світ. Дізнавайтеся про найважливіші досягнення в галузях фізики, біології, космосу й медицини – у розділі «Наука».