Чи повинен громадянин надавати відповідний військово-обліковий документ під час укладання трудового договору, і чи може роботодавець відмовити у прийомі працювати за його відсутності? Роз’яснення дала Державна служба праці.
Зокрема, у ч. 2 ст. 24 КЗпП прямо не закріплено вимогу надавати такий документ при оформленні трудових відносин, за винятком випадків, встановлених законом.
Відповідно до другого абзацу пункту 34 Порядку №1487 для ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації перевіряють наявність у громадян України військово-облікового документа при прийомі на роботу або навчання. Прийом на роботу, а також постановка на персональний військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів здійснюється лише після їх реєстрації у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ чи відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Частиною 2 статті 22 КЗпП забороняється необґрунтована відмова у працевлаштуванні — тобто відмова без мотивів або з причин, не пов’язаних із кваліфікацією чи професійними якостями працівника, а також з інших підстав, не передбачених законом.
Отже, під час укладання трудового договору громадянин зобов’язаний надати відповідний військово-обліковий документ. Відмова роботодавця прийняти на роботу за його відсутності вважатиметься обґрунтованою, наголошує Західне міжрегіональне управління Державної служби праці.