З 1831 по 1836 рік знаменитий натураліст Чарльз Дарвін збирав колекцію зі зразків тваринного світу. Багато екземплярів збереглися цілими до сьогоднішнього дня. Можливо, зазначило видання IFL Science, саме завдяки секретному рецепту Дарвіна для збереження зразків. Досі не було можливостей точно з’ясувати, у якій рідині він зберігав зразки.
Адже, не можна взяти та відкрити банку, яку Дарвін запечатав 200 років тому. Це ризик втратити зразок, випаровування невідомих речовин та забруднення навколишнього середовища. Однак все ж потрібно знати, у чому зберігається зразок, оскільки це критично важлива інформація для моніторингу його стану з часом.
Щоб безпечно дослідити таємницю особливого рецепту Дарвіна, вчені з Музею природної історії в Лондоні спробували новий підхід. У дослідженні, опубліковано в ACS Omega, вони розповіли про вивчення 46 зразків за допомогою портативного методу лазерної спектроскопії під назвою просторово-зміщена раманівська спектроскопія (SORS).
Ця техніка дозволяє зазирнути крізь скло, щоб визначити хімічний склад рідини за допомогою лазера. Коли світло лазера відбивається назад, зміни довжини хвилі можуть дати дослідникам підказку щодо хімічних компонентів рідини.
Виявилося, що ссавців та рептилій в епоху Дарвіна зазвичай фіксували у формаліні, а потім зберігали в етанолі, популярному спирті, що запобігає гниттю. Безхребетні були різноманітнішими, їх зберігали у формаліні, буферних розчинах та сумішах, що містили гліцерин.
Новий підхід до дослідження зразків виявився досить надійним, правильно визначаючи хімічний склад розчинів у 80 відсотках випадків. Він навіть може виявити, який тип скла чи пластику використовувався для зберігання зразка. Це критично важливий крок для музейних колекцій. Адже тепер можна аналізувати банки зі зразками, не порушуючи їхню цілісність.
Аналіз умов зберігання цінних зразків та розуміння рідини, в якій вони зберігаються, може мати величезне значення для того, як музеї зберігають колекції на довгі роки для майбутніх досліджень.