Психологи все частіше чують від чоловіків одну й ту саму скаргу під час терапії. Виявилося, що справа не у зраді чи фінансах, а в тому, що поступово підточує стосунки зсередини.
Про це пише Your Tango.
Останніми роками дедалі більше говорять про труднощі, з якими стикаються чоловіки у стосунках і в питаннях психічного здоров’я. Хоча їм рідше ставлять психіатричні діагнози, наслідки емоційних криз для них часто виявляються значно важчими.
Психологи кажуть, що чоловіки все частіше наважуються звертатися по допомогу. Це свідчить про те, що бар’єр стигми поступово зникає, а самі звернення стають першим кроком до відновлення внутрішнього стану.
Одна з найпоширеніших скарг, яку чують терапевти, — надмірна критика з боку партнерки. Фахівці пояснюють: коли критика зачіпає характер, принципи чи особистість чоловіка, це б’є не лише по самооцінці, а й по самому шлюбу.
Коли у стосунках накопичується постійне невдоволення, чоловік починає втрачати відчуття власної значущості. Психологи наголошують: така атмосфера часто переростає у презирство, яке вважається однією з найнебезпечніших емоцій для сім’ї.
Клінічна психологиня та лайф-коуч Сьюзан Пазак пояснює, що навіть коли чоловік змінює поведінку, яку раніше критикували, його зусилля часто не помічають. За її словами, замість визнання чоловік нерідко чує нові претензії.
Фахівчиня каже, що чоловіки хочуть почуватися потрібними, важливими, прийнятими та коханими. Саме підтримка, похвала й повага допомагають витісняти критику та повертати близькість у стосунки.
Ще одна поширена проблема — постійне відчуття осуду. У матеріалі для Psychology Today доктор Гаррієт Лернер наголосила, що людина не може бути щасливою у шлюбі, якщо її більше засуджують, ніж цінують.
Психологи кажуть, що саме осуд чоловіки часто переживають болючіше за інші конфлікти. Це створює враження, що вони ніколи не зможуть відповідати очікуванням партнерки.
Окремо фахівці звертають увагу на нестачу близькості. Для багатьох чоловіків фізична близькість є способом побудови емоційного зв’язку, тоді як для жінок все часто працює навпаки — емоційна близькість стає основою для фізичної.
Через цей розрив між очікуваннями й виникає напруга. Особливо сильно це проявляється в періоди стресу: робота, діти, побут, переїзди чи хвороби родичів.
Психологиня Патріція О’Горман зазначає, що в таких ситуаціях жінки часто емоційно виснажуються, а чоловіки відчувають себе відкинутими. Саме відверта розмова про спільні цілі допомагає поступово зменшувати цей розрив.
Також терапевти регулярно чують від чоловіків низку дрібних, але постійних претензій. Серед них — тривала відсутність близькості, нескінченні розмови, повторення одних і тих самих тем, конфлікти через хатні обов’язки, складні стосунки з друзями та родиною, а також суперечки щодо виховання дітей.
Психологи наголошують: більшість таких проблем накопичуються роками. І саме невисловлені образи часто стають причиною глибокої емоційної дистанції між подружжям.