Математики створили моделі, які описують розвиток кохання та можуть пояснити, чому одні пари долають труднощі, а інші поступово віддаляються. Вчені вважають, що стосунки мають певні закономірності, які можна описати за допомогою рівнянь.
Про це пише New Voice.
Професор Лоран Пюжо-Менжуе з Ліонського університету разом із колегами розробив математичні моделі, у яких почуття розглядаються як динамічна система, що змінюється під впливом різних факторів.
Цікаво, що основою для цих моделей стали не людські стосунки, а дослідження популяцій тварин. Науковці використали підходи, які раніше застосовували для прогнозування чисельності кроликів в Австралії та взаємодії хижаків і жертв, наприклад канадських рисей та зайців.
За словами Пюжо-Менжуе, математика не може передбачити, у кого саме людина закохається. Однак вона допомагає зрозуміти, чому деякі пари витримують життєві випробування, а інші поступово втрачають зв’язок.
Головним показником у моделі став певний рівень міцності стосунків. Якщо почуття опускаються нижче цього порогу і довго не відновлюються, система показує високу ймовірність розриву.
Вчені виділили три фактори, які впливають на тривалість стосунків: сила притягання між партнерами, поступове згасання емоцій та реакція кожної людини на почуття іншої.
Дослідники порівнюють стосунки з будинком, який має витримати життєві «бурі» — стрес, хвороби, роботу, дітей та фінансові труднощі. Математичні моделі допомагають зрозуміти, які чинники роблять цей зв’язок міцнішим.
У майбутньому такі системи можуть поєднати зі штучним інтелектом. Тоді технології зможуть попереджати пари про можливі проблеми, працюючи як своєрідний навігатор для стосунків.
Водночас учені визнають, що такі моделі мають обмеження. Вони переважно створені на основі західного досвіду, а поведінка людей залежить від культури, віку та особистих обставин.