Військовозобов’язані громадяни, які перебувають в Україні, починають працювати “в тіні”, щоб не потрапити під мобілізацію. При цьому про них відомо завдяки ідентифікаційним кодам, які видає податкова. Також можна оцінити кількість чоловіків з інвалідністю та заброньованих. Про те, на який мобілізаційний резерв можуть розраховувати Сили оборони, народний депутат від “Слуг народу” Дмитро Наталуха розповів в інтерв’ю “Громадському радіо”.
Наталуха пояснив журналісту, що нараз в Україні існує так звана “діалектика довкола бронювання”. Після цього він назвав кількість чоловіків призовного віку, тобто від 25 до 60 років — це 11 106 тис. осіб. При цьому досі, на третьому році війни, не ясно, хто з них придатних для війська, хто має відстрочку. Тобто невідомо, скільки ж є військовозобов’язаних — влада не може зібрати всю необхідну інформацію на основі власних баз даних.
“Системне оновлення даних відбувається у нас на очах. Прямо зараз немає якогось такого інструменту, який забезпечив би фінальну синхронізацію — фінально звів би всі ці реєстри”, — сказав Наталуха.
Після цього політик пояснив, які є дані є в урядовців:
- близько 2,6 млн — офіційно працевлаштовані згідно з даними Державного податкової служби;
- близько 1,5 млн — люди з інвалідністю;
- близько 565 тис. — заброньовані. При цьому це число може змінюватись, зауважив нардеп: хтось втрачає бронь, хтось отримує. Але орієнтовно обсяги бронювання коливаються на рівні 5-6% від “загального пулу”.
“11,1 млн чоловіків від 25 до 60 років потенційно підлягають мобілізації”, — наголосив нардеп.
Тим часом парламентарі міркують над ідеєю економічного бронювання, пролунало під час інтерв’ю. Чоловіки, які перебувають в Україні, “деморалізовані” і намагаються уникнути призову. Наприклад, близько 200 щодня тікають через кордон. Інші — звільняються з роботи та ідуть “в тінь”.
“У нас є тут деморалізація війська і деморалізація реального сектору”, — пояснив Наталуха, згадавши про те, що можуть запровадити економічне бронювання, щоб великі підприємства зберегли працівників і могли платити податки у державний бюджет.