До Верховної Ради надійшов проєкт постанови (№13343) про звільнення Сергія Марченка з посади міністра фінансів України. Її ініціатором виступив народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк. Про це він повідомив у Telegram.
Також відповідний проєкт постанови оприлюднено на сайті ВР.
“В Парламент внесена моя постанова про звільнення з посади міністра фінансів Сергія Марченка. Головна причина – повний відкритий саботаж проведення митної реформи та порушення вже 5 місяців норми закону про запуск прозорого конкурсу на голову Митниці. Другий рік поспіль зрив встановлених законом строків подання Бюджетної декларації. Як і систематичні проблеми з фінансуванням Бюджету”, – зазначив він.
Окрім цього, серед причин Железняк вказав, “фактичне погодження всіх популістичних бюджетних “побажань” ОП: від Нацкешбеку та фінансування марафону, до видачі тисячі Зеленського та купівлі ядерних реакторів”.
Сергій Марченко – що відомо про міністра
Нагадаємо, Сергія Марченка призначили міністром фінансів України 30 березня 2020 року. Він замінив на посаді Ігоря Уманського.
З 2002 року політик працював на різних посадах у Міністерстві фінансів України, Державній фіскальній службі, Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності, Секретаріаті Кабінету Міністрів України.
Починаючи з 2011 року працював у Координаційному центрі з упровадження реформ при президентові України. Впродовж 2016-2018 років був заступником Міністра фінансів України. До травня 2019 року перебував на посаді заступника глави Адміністрації президента України.
Також у 2023 році Сергій Марченко був очільником Ради керуючих Світового банку та Міжнародного валютного фонду.
Нещодавно міністр фінансів повідомляв, що Україна запропонувала Європі спрямувати частину свого ВВП на ЗСУ. Він вважає, що допомога українській армії убезпечить країни ЄС від потенційної російської агресії.
“Що ми пропонуємо: участь партнерів у фінансуванні українських збройних сил, та відповідно інтеграцію української армії в оборонну систему Європи. Витрати на забезпечення українських збройних сил для безпеки Європи становитимуть невелику частку ВВП ЄС. Вона може бути розподілена між країнами, які готові доєднатися до ініціативи, і включена до розрахунку оборонних витрат відповідно до зобов’язань цих країн перед НАТО”, – сказав Марченко.