Глава Пентагону Піт Гегсет і директорка національної розвідки США Тулсі Ґаббард опинилися фактично поза грою. Президент Дональд Трамп, який раніше покладався на них як на публічних борців із «глибинною державою», тепер дистанціювався від обох.
Як повідомляє The Washington Post, Трамп змінив свою стратегію, зробивши ставку на більш досвідчених і менш медійних фігур. Головні рішення з питань Ірану нині ухвалює четвірка впливових гравців: віцепрезидент Джей Ді Венс, держсекретар і радник з нацбезпеки Марко Рубіо, голова Об’єднаного комітету начальників штабів Деніел Кейн та директор ЦРУ Джон Реткліфф.
Відомо, що довіра до Гегсета була підірвана після гучного скандалу, який отримав назву Signalgate. Міністр необачно обговорив у відкритому чаті месенджера Signal план операції проти хуситів — і до розмови мав доступ журналіст The Atlantic Джеффрі Ґолдберґ. Той згодом опублікував стенограму, спростувавши спроби Пентагону заперечити витік. Відтоді, за даними джерел, Трамп фактично припинив контакти з Гегсетом.
Роль міністра оборони де-факто перебрали на себе генерал Кейн і голова CENTCOM Ерік Курілла, відомий під прізвиськом «Горила». Разом із Реткліффом вони доповідають Трампу свої оцінки ситуації, не нав’язуючи конкретних рішень, а пропонуючи різні сценарії.
Схожа доля спіткала і Тулсі Ґаббард. Її відкриті заяви — зокрема про те, що Іран не має ядерної зброї — викликали роздратування президента. Особливо його обурило відео, в якому Ґаббард звинуватила американську політичну еліту в тому, що вона «штовхає світ на межу ядерної катастрофи».
«Вона не має рації», — сказав Трамп журналістам у Нью-Джерсі, раніше також заявивши, що його «не цікавить, що вона говорить». Як зазначає Politico, таким чином президент фактично «кидає Ґаббард під автобус» — англомовний вираз, який означає публічну демонстрацію невдоволення та дистанціювання.
Аналітики у Вашингтоні наголошують: це — наслідок поспішного формування команди з людей, чия головна риса була лояльність, а не компетентність. І тепер їх поступово змінюють на «професіоналів».
Ускладнює ситуацію ще й те, що раніше через скорочення бюджету з Ради національної безпеки були звільнені десятки досвідчених кадрів. Як зазначає сенатор-демократ Джек Рід, «Трамп змінює позицію настільки стрімко, що за його думкою неможливо встигнути. Але й не дзвонить радникам о першій ночі з наказом: “Іран має капітулювати” — і в цьому вже проблема».