Мінські угоди дали змогу зупинити активну фази війни на Донбасі у 2015 році, але не призвели до остаточного миру через свої фундаментальні недоліки. Нове перемир’я не повинно повторити старих помилок, пишуть на сторінках Foreign Affairs українські аналітики Тетяна Кисельова та Юна Потьомкіна.
Вони зазначають, що досі вектор мирного врегулювання, обраний президентом США Дональдом Трампом, надто сильно нагадував Мінський процес.
Так званий Мінськ 1, укладений у 2014 році, швидко зазнав фіаско, а Мінськ 2, укладений на початку 2015 року, встановив умови припинення вогню та окреслив кроки до політичного врегулювання на Донбасі. Але угода ніколи не була належним чином реалізована і зрештою була остаточно спаплюжена російським вторгненням 2022 року.
“Домагаючись принципової згоди та відкладаючи роботу над деталями, у середині 2010-х Кремль влаштував пастку, яка зруйнувала Мінські домовленості – цей трюк він, здається, хоче повторити зараз”, – йдеться у публікації.
Аналітики зазначають, що досі Трамп зосереджувався на якнайшвидшому припиненні вогню в Україні, але він не висував жодних вимог до Путіна, чия армія продовжує тиснути на Україну, в тому числі атакуючи цивільну інфраструктуру.
Кисельова та Потьомкіна вважають неправильним шляхом прагнення якнайшвидшого перемир’я ще до підписання повноцінної мирної угоди. На їхню думку, це дозволить Росії маніпулювати переговорами.
“Перш за все необхідно стабілізувати лінію фронту, щоб триваючі бойові дії не затьмарювали переговори. Тоді для уникнення нищівної двозначності “Мінська” та недоліків правозастосування знадобиться час. Це вимагатиме суттєвої підготовки та координації сторін, включаючи Росію, Україну та Європу, а також Сполучені Штати”, – пишуть аналітики.
Вони наголошують, що головним недоліком “Мінська” була відсутність довгострокового рішення. І це те, чого не варто повторювати.