Народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко розповів, як на його банківський рахунок здійснилася кібератака. На своїй сторінці Facebook він пояснив, як може відбуватися механізм онлайн-крадіжки коштів.
Так, за словами політика, протягом двох днів з його банківської картки намагалися списати гроші, яких на рахунку не було. Він підозрює, що витік даних стався під час замовлення в мережі.
«Скоріш за все витік даних стався, коли я замовляв щось на інтернет сайтах. Але був у мене кейс купівлі якогось неперевіреного додатку, який я потім видалив, але гроші у мене хотіли вкрасти, може співпадіння. Як ви бачите, сумми однакові. Тобто коли десь фішнули мою картку, далі бот обходить ці картки, і збирає гроші… Бо як бачите суми досить сходяться», – заявив нардеп.
Також Федієнко вважає, що якщо картка додана до систем GooglePlay чи AppStore – вона вже у зоні ризику.
«Увага, як тільки ви свою банківську картку десь засвітите в мережі, або навіть додасте на телефоні, спрямувавши на неї наприклад купівлю, додатків у GooglePlay AppStore тощо, питання часу, коли гроші на вашій банківській картці у вас вкрадуть. Тому дуже важливо, щоб у мережі, на розрахунках, ви додавали віртуальну картку, на якій не буває грошей. Тільки якщо вам щось треба придбати, ви перекидаєте туди гроші з основної картки», – пояснив нардеп.
Політик додав, що свою картку тепер перевипустить, а українців закликав дбати про безпеку: встановлювати двофакторну аутентифікацію, стійкі паролі, обмежувати розрахунки.
Нагадаємо, правоохоронці застерігають, що шахраї стають дедалі хитрішими, маскуючи свої атаки під офіційні сайти й акаунти. Як зазначає начальник відділу протидії різновидам онлайн-шахрайств Департаменту кіберполіції Національної поліції України Олександр Ульяненков, одним із поширених видів шахрайства є фішинг – створення підроблених вебсайтів, які імітують реальні.
Зловмисники часто використовують для цього схожий зовнішній вигляд інтернет-сторінок та змінюють лише незначні деталі у посиланні, щоб ввести користувача в оману.
Крім фішингових атак, користувачі також можуть стати жертвами шахрайських пропозицій купівлі-продажу через соцмережі. В цьому випадку, шахраї створюють фейкові акаунти з метою виманити гроші, використовуючи привабливі пропозиції. Кіберполіція радить завжди перевіряти відгуки про продавця та звертати увагу на дату створення акаунта.