У звіті директора Національної розвідки США, який було опубліковано 25 березня, зазначається, що російський лідер Володимир Путін може вдатися до застосування ядерної зброї проти України через нездатність здобути швидкі й вирішальні перемоги. Президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”, експерт з питань міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар висловив припущення щодо того, чи зважиться Кремль на такий сценарій, пише “Главред”.
На його думку, подібні погрози звучать не вперше – їх уже озвучували у 2022-му, 2023-му роках, а також менш активно у 2024-му, коли в Москві сподівалися дотиснути Україну та реалізувати цілі так званої “спеціальної військової операції”.
“Наразі Москва знову дістала на світло ‘ядерну карту’, і це цілком вкладається в концепцію ядерної ескалації, яку кілька років тому описав Караганов — про 20 ступенів ядерної ескалації, однак без досягнення фінального етапу. Йдеться про створення відчуття, що удар ось-ось станеться, але без реального застосування”, — сказав експерт
Гончар наголосив, що використання тактичної ядерної зброї матиме лише тактичний ефект, а не стратегічний.
“Попередня адміністрація США враховувала ризики ядерного характеру. У той час як адміністрація Трампа та Кремль можуть сприймати ці погрози насамперед як інструмент тиску на Україну. І, як ми бачимо, заяви спеціального представника Трампа ідуть у фарватері російських наративів: нібито Україна має погодитися з ‘реальністю’ та віддати Росії контроль над чотирма областями, які вже вписані в конституцію РФ. Саме тому й активізували тему ядерного шантажу”, — зазначив аналітик.
Він також звернув увагу на те, що хоч позиція Сполучених Штатів є важливою, але ключовим стримуючим чинником для Кремля залишається Китай, який чітко дав зрозуміти Путіну, що лінію застосування ядерної зброї не можна перетинати.
“Російська економіка залишається на плаву передусім завдяки Китаю. Відтак Кремль не може дозволити собі ігнорувати позицію Пекіна. Із США він ще може гратися, але з Китаєм — ні. Тож акти політичного залякування з боку Росії, що містять ядерну риторику, продовжаться, але до реального використання не дійде. Це набагато складніше, ніж здається. Це зовсім не те, що багато хто уявляє: натиснув кнопку — і ракети полетіли. Ні, усе не так просто”, — резюмував Михайло Гончар.